22 червня 2021 року Справа №480/2501/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просить:
- визнати протиправними дії Адміністрації державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
- зобов'язати Адміністрацію державної прикордонної служби України оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 19.12.2019 позивач працював на різних посадах у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. 19.12.2019 позивача звільнено з прикордонної служби у запас.
Згідно наказу про звільнення позивача, загальна вислуга станом на 19.12.2019 складає 26 років 11 місяців 04 дня, з яких календарних - 18 років 05 місяців 03 дні, пільгових - 08 років 06 місяців 01 дні.
Після звільнення позивач направив на адресу відповідача заяву про направлення документів до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії.
За наслідками розгляду його заяви, позивач отримав лист відповідача “Про розгляд звернення”, відповідно до якого позивачу відмовлено у прийняті заяви про призначення пенсії за вислугу років та підготовці відповідних документів. В обґрунтування своєї відмови відповідач зазначив, що у позивача відсутнє право на призначення йому пенсії за вислугу років через недостатню вислугу років у календарному обчисленні.
З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає їх незаконними та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15.04.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до наказу начальника 5 прикордонного закону від 19.12.2019 №421-ОС позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу. Вислуга років станом на 19.12.2019 складає 26 років 11 місяців 4 днів, з яких: календарних - 18 років 05 місяців 03 дні.
Частиною 2 статті 25 Закону № 661-IV встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Окрім того відповідач зазначає, що станом на дату звільнення позивач не досяг 45-річного віку.
За приписами частини 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 05 місяців 03 дні.
Також відповідач зауважує, що законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років".
При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії. В той же час, для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що позивач до 19.12.2019 працював на різних посадах у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. 19.12.2019 позивача звільнено з прикордонної служби у запас.
Згідно наказу про звільнення позивача, загальна вислуга станом на 19.12.2019 складає 26 років 11 місяців 04 дня, з яких календарних - 18 років 05 місяців 03 дні, пільгових - 08 років 06 місяців 01 дні.
Після звільнення позивач направив на адресу відповідача заяву про направлення документів до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії.
За наслідками розгляду його заяви, позивач отримав лист відповідача №11/М-14779 “Про розгляд звернення”, відповідно до якого позивачу відмовлено у прийняті заяви про призначення пенсії за вислугу років та підготовці відповідних документів. В обґрунтування своєї відмови відповідач зазначив, що у позивача відсутнє право на призначення йому пенсії за вислугу років через недостатню вислугу років у календарному обчисленні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно п. "а" ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України №1522 від 02.11.2006 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі по тексту - Порядок № 3-1).
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.
Відповідно правових положень Порядку №3-1, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Разом з тим, пунктами 12 і 13 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (п. 16-18 Порядку № 3-1).
Виходячи із положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.
Враховуючи викладено суд відповідно до ч.2 ст.9 КАС України вважає за потрібне визнати протиправною відмову відповідача щодо підготовки та подання до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача підготувати та направити до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області документи для розгляду питання щодо призначення пенсії за вислугу років позивачу.
У зв'язку з викладеним позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем фактично було прийнято рішення.
Вище вказана правова позиція суду узгоджується з висновками Другого апеляційного адміністративного суду, які викладенні у постанові від 20 травня 2021 року по справа № 480/3958/20.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 15.03.2021 №09-03/21, укладеного між позивачем та адвокатом Осьмаковим Олександром Анатолійовичем (а.с. 18-19); копії актів здачі - прийому робіт (надання послуг) №10-03/21 від 19.03.2021 та №11-03/21 від 19.03.2021 (а.с.21-22), квитанцію до прибуткового касового ордера №08-03/21 від 19.03.2021 про сплату 1400,00 грн. за договором про надання правової допомоги від (а.с.20).
Дослідивши надані позивачем документи, суд зазначає, що вказані документи взагалі не мають жодної ідентифікуючої ознаки, яка б вказувала, що адвокатом надавались будь-які послуги у даній справі, а саме договір від 15.03.2021 №09-03/21 визначає виключно загальні права та обов'язки сторін, а копії актів здачі - прийому робіт (надання послуг) не містять детальний опис робіт з зазначенням використаного часу та вартості кожної з послуг адвоката.
Також, суд враховує, що в матеріалах справи не має жодного процесуального документа за підписом адвоката Осьмакова О.А.
З урахуванням досліджених судом доказів суд вважає заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо підготовки та подання до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, яка викладена у листі від 03.12.2020 №11/М-14779.
Зобов'язати Адміністрацію державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 0160, код ЄДРПОУ 00034039) підготувати та направити до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області документи для розгляду питання щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрацію державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 0160, код ЄДРПОУ 00034039) суму судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько