22 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3138/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3138/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
01 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (надалі - відповідач, Центр) , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язавши Центр нарахувати та виплатити позивачу недоплачену у 2020 році частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у недоплаті йому одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду 22.04.2021 відзиві просить у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112. Крім того вказував на порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів (а.с. 18-22).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).
Центром у квітні 2020 року здійснено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн (а.с. 8, 23).
У зв'язку з виплатою щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли і Закон №3551-XII і Постанова №112.
Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, дійшов висновку про те, що виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
При цьому, у згаданому рішенні Верховний Суд визначив, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII.
У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 зазначила, що згідно з частиною третьою статті 291 КАС України правові висновки в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення в типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020.
Справа за цим позовом є типовою, обставини, що виключали б можливість застосування судом висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 - відсутні.
За таких обставин, суд констатує право позивача на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Твердження відповідача про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду суд відкидає, оскільки у спірних правовідносинах встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована є 30.09.2020. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обчислювати з 30.09.2020.
Оскільки позивач із зазначеним позовом звернувся 30.03.2021, то строк звернення до суду не пропущено.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72065203).
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує те, що Центр визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати Центр нарахувати й виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням фактично виплачених сум допомоги.
Отже, позов належить задовольнити в повному обсязі.
Позивач судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 02770127) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням фактично виплачених сум допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Є.Б. Супрун