29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"23" серпня 2006 р.
Справа № 8/4639
За позовом дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії
“Нафтобаз України»
до відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ
про зобов'язання ліквідаційної комісії розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ грошові вимоги у розмірі 178416,51 грн.
Суддя Степанюк А.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Данько А.Б. -представник за довіреністю № 176/102 від 18.08.2006 р.
Від відповідача: не викликався
СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просить суд зобов'язання ліквідаційну комісію розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ грошові вимоги у розмірі 178416,51 грн.
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає.
У письмовому відзиві на позов відповідач повідомив, що проти позову заперечує. Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається на те, що 17.02.2003р. ухвалою господарського суду порушено справу про банкрутство ВАТ "Волочиський цукровий завод".
28.03.2003р. в газеті Голос України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Волочиський цукровий завод".
Згідно п.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30-ти днів від дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Відповідно п.2 ст.14 вищезазначеного закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
19.06.2003р. ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів, які надійшли в зазначений термін.
В процесі банкрутства ухвалою від 04.11.2003р. відкрито процедуру санації ВАТ "Волочиський цукровий завод", при виконанні якої із-за відсутності грошових коштів та недостатності майна, залишилися непогашеними вимоги третьої та четвертої черг.
08.12.2005р. судом затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ "Волочиський цукровий завод", відповідно до якої вимоги третьої та четвертої черг вимог кредиторів прощаються (списуються) повністю.
13.04.2006р. на загальних зборах акціонерів ВАТ "Волочиський цукровий завод" прийнято рішення про ліквідацію товариства (протокол № 5/1), призначено ліквідаційну комісію та зобов'язано її провести роботу по ліквідації підприємства відповідно до чинного законодавства.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що 24 грудня 1998 року сторони уклали договір на постачання природного газу №3-99/ОКПП-1. За вказаним договором позивач поставляв відповідачеві протягом 1999 року природний газ для забезпечення тепловою енергією населення, бюджетних установ та організацій. Відповідач повинен був до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводити за спожитий газ розрахунки. Проте взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла, за твердженням позивача, заборгованість у розмірі 118560,49 грн.
При цьому судом враховується, що у газеті “Голос України» 380 від 29 квітня 2006 року було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ. Через наявність такої публікації позивач звернувся до ліквідкомісії із претензією №31/10-6705 від 02.06.2006 року, у якій просив включити до реєстру вимог кредиторів свою вимогу про сплату 178416,51 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору на постачання природного газу від 24 грудня 1998 року 33-99/ОКПП. Також у цій претензії позивач просив відповідача забезпечити погашення своїх вимог і повідомити про строки та порядок погашення заборгованості.
Розглянувши претензію позивача відповідач листом від 26.06.2006 року повідомив йому, що стосовно відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ 17.02.03 р. було порушено провадження у справі про визнання боржника банкрутом та 28.03.2003 року у газеті “Голос України» було вміщено оголошення про порушення справи про банкрутство. У подальшому, ухвалою господарського суду від 19.06.2003 року було затверджено реєстр вимог кредиторів. При цьому вимоги позивача у реєстрі вимог кредиторів відсутні.
Розглянувши вимоги позивача, заперечення позивача проти позову, заслухавши повноважних представників сторін, давши юридичну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є договори та інші правочини. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормою ст.. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктами 1, 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання , або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.
Зважаючи на те, що позивач був кредитором відповідача і, за твердженням останнього, у межах справи про його банкрутство не звернувся до господарського суду із письмовою заявою з грошовими вимогами до відповідача, (що позивачем не спростовано та не надано відповідних доказів), то зобов'язання відповідача, які виникли за наведених позивачем підстав, припинились у повному обсязі. Тобто, у позивача відсутні належні правові підстави вимагати від відповідача сплати боргу що виник на підставі договору на постачання природного газу від 24 грудня 1998 року 33-99/ОКПП та зроблених ним нарахувань внаслідок інфляційних процесів та трьох процентів річних.
Виходячи із наведеного у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України» до відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод м Волочиськ про зобов'язання ліквідаційної комісії розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства “Волочиський цукровий завод» м. Волочиськ грошові вимоги у розмірі 178416,51 грн. відмовити.
Суддя А.Г. Степанюк