Справа № 357/5350/21
2-н/357/445/21
Категорія 4
17 червня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 19» про видачу судового наказу,-
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою і просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 18 654 грн. 55 коп.
Дану заяву було подано до суду 25.05.2021 року.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно із ч.2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з передбаченою ч.1 ст. 161 ЦПК України вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
При цьому, як зазначено в ч.3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У випадку пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому ч.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України, тобто шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу, останній може бути виданий, але за умови дотримання встановлених статтями 162, 163, 164 ЦПК України правил підсудності, вимог щодо оформлення заяви, а також відсутності підстав для відмови у його видачі, передбачених статтею 165 ЦПК України.
Як вбачається із поданої заяви, ОСББ «Запорізька 19» у заяві про видачу судового наказу крім суми заборгованості, просить також стягнути з боржника на свою користь витрати на правничу допомогу.
Згідно з вимогами п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6. ч. 1ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Згідно із ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу зазначених норм права слід дійти висновку про те, що досудова підготовка та представництво в суді по даній справі в розумінні ст. ст.133,137 ЦПК України, не є судовими витратами.
Крім того, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Заявником заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки зазначене не входить до переліку, визначеному ч.1 ст. 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування у справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження.
У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСББ «Запорізька 19» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
А тому керуючись ст.ст. 163, 165, 166 ЦПК України,-
Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 19» відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяБ. І. Кошель