Справа № 357/5278/21
2-н/357/440/21
Категорія 4
17 червня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1 про видачу судового наказу,-
21.05.2021 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою і просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , заборгованість за надані житлово-комунальні комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 3 158,90 грн. та судові витрати по справі.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Так, пред'явлена стягувачем Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1 заява не містить вказівки на період виникнення заборгованості, що пред'являється до стягнення.
Згідно п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, до заяви про видачу судового наказу заявником додано довідку по оборотах особового рахунку боржника, з якої вбачається, що станом на березень 2021 року останній має заборгованість в розмірі 3158,90 грн., яка виникла з квітня 2015 року. Крім того, в довідці зазначено, що станом на квітень 2015 року у боржника вже існувала заборгованість в розмірі 343,20 грн..
У зв'язку із викладеним неможливо встановити за який період нараховано суму боргу та чи пред'явлено відповідну вимогу в межах строку позовної давності.
П. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України передбачено, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті. Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності цивільного судочинства (ст. 19 ЦПК України).
Крім того, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
А тому, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163, 165, 166 ЦПК України, суд,-
Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1 відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні комунальні послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
СуддяБ. І. Кошель