Справа № 285/2592/21
провадження № 3/0285/1880/21
22 червня 2021 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
з участю секретаря Касянчук І. В.,
особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли
від Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонер
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу, що надійшов до суду 26.05.2021, слідує, що ОСОБА_1 07.05.2021 о 07 год. 20 хв. у громадському місці по вул. Садовій в с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що у зазначений у протоколі день та час знаходився не в громадському місці, а на своєму городі, який розташований в с. Ярунь. До ОСОБА_2 будь-яких насильницьких дій не застосовував, не ображав її. У них виникла суперечка з приводу межування їхніх земельних ділянок, які розташовані в полі через дорогу від їхніх домоволодінь. ОСОБА_2 не давала можливості орати його город, ставши поруч із трактором і тим самим перешкоджаючи обробляти його земельну ділянку.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що у неї із сімейством ОСОБА_3 виник конфлікт щодо землі, яка розташована в полі в с. Ярунь. Останні самовільно захопили частину землі загального користування, яку 07.05.2021 вранці почали обробляти. Вона ж, в свою чергу, намагалась цьому перешкодити, ставши на дорозі перед трактором, водій якого зателефонував ОСОБА_1 . Останній, прийшовши на город, почав до неї кричати, чіплятись, хапати за плечі, намагаючись відштовхнути з городу. При цьому, ОСОБА_3 висловлювався до неї нецензурною лайкою, застосовував фізичну силу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , пояснив, що 07.05.2021 вранці на прохання ОСОБА_1 на своєму тракторі приїхав згорати його город, що розташований у полі в с. Ярунь, через дорогу від домоволодінь по вул. Садовій. В цей час дорогу йому перегородила ОСОБА_2 , заборонивши вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, у зв'язку з чим викликав по телефону ОСОБА_1 . Бачив суперечку, яка виникла між останнім та ОСОБА_2 , однак не чув, про що вони говорили, так як знаходився в кабіні трактора. Будь-якої фізичної сили ОСОБА_1 до жінки не застосовував. Не заперечив, що обидві сторони сварилися один із одним.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновком експерта тощо, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Дрібне хуліганство за диспозицією ст.173 КУпАП трактується як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадське місце - це будівлі, частини будівель, до яких відкритий доступ громадян або ж відкриті території, де відбуваються скупчення людей, як парки, сквери, зупинки громадського транспорту.
Опосередковано поняття громадського місця визначено у 178 статті КУпАП: це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Згідно академічного тлумачного словника, поле - це безліса рівнина, рівний великий простір, і, по суті, не може бути громадським місцем.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу слідує, що фабула правопорушення сформульована автором без детального дослідження всіх обставин вчинення правопорушення. А тому при наявності певної неповноти чи суперечностей, суд не може взяти на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи. Зазначене становитиме порушення вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини у справах «Малофеєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення тлумачаться на її користь.
Матеріали справи не містять посилань на конкретні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства у громадському місці, а наявність між сусідами будь-яких конфліктів з приводу користування суміжних земельних ділянок, не може бути підставою для складання протоколу серії ВАБ №623515 з мотивів, зазначених його автором від 07.05.2021.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи та наявні матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу правопорушення.
В підсилення своєї правової позиці, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» наголошував, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. Обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України»), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (справа «Ірландія проти Сполученого королівства).
Керуючись ст.ст.9, 247 п.1, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин