Справа № 278/40/21
Іменем України
22 червня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, інваліда ІІ групи, одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
20 жовтня 2020 року близько 14 години ОСОБА_7 , керуючи автомобілем "AUDI 100", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", виконував буксирування із застосуванням гнучкого зчеплення автомобіля марки "PEUGEOT Expert", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", під керуванням водія ОСОБА_4 по 12 км автодороги сполученням "Житомир - Чернівці" в с. Перлявка Житомирського району та області, зі сторони м. Чуднова у напрямку м. Житомира.
Рухаючись у вказаний день, час та місці, водій буксированого транспортного засобу ОСОБА_4 в порушення вимог пунктів 1.10 "Дорожні умови, "Дорожня обстановка", 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями, далі - ПДР), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не обрав безпечної швидкості з урахуванням дорожніх умов і стану свого транспортного засобу, що унеможливило постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, переднім лівим колесом керованого ним автомобіля допустив наїзд на гнучке зчеплення, призначене для буксирування механічних транспортних засобів, що призвело до його розриву. У подальшому водій ОСОБА_4 , змінивши напрямок руху ліворуч, перетнув лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 "Вузька суцільна лінія", виїхав на смугу зустрічного руху, де лівою частиною переднього бамперу керованого ним автомобіля скоїв зіткнення із заднім бампером автомобіля марки "KIA Magentis", реєстраційний номер " НОМЕР_3 ", під керуванням водія ОСОБА_8 , з подальшим входженням у контакт з передньою лівою частиною переднього бамперу автомобіля марки "ВАЗ 21043", реєстраційний номер " НОМЕР_4 ", під керуванням водія ОСОБА_9 , які рухалися у напрямку м. Чуднова Житомирської області.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "ВАЗ 21043" ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, від яких загинув на місці пригоди; пасажир автомобіля "ВАЗ 21043" ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої поєднаної травми тіла, а пасажир автомобіля "PEUGEOT Expert" ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді садна лобної ділянки, закритої тупої травми грудної клітки.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 1.10 "Дорожні умови", "Дорожня обстановка", 2.3. б), 2.3 д), 10.1, 11.3 та 12.1 ПДР знаходяться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин. Враховуючи, що обвинувачений в силу свого фізичного стану не може давати показання, у зв'язку з чим відмовився від них, суд обмежився дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 2 ст. 286 КК як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тяжкі тілесні ушкодження іншому потерпілому та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншій потерпілій.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК, є неумисним тяжким злочином проти безпеки руху, внаслідок якого сталася смерть однієї людини, одній особі було спричинено тяжкі тілесні ушкодження та одній особі середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, одружений, пенсіонер, інвалід ІІ групи загального захворювання, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 2 ст. 286 КК щодо виду основного покарання, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Однак, беручи до уваги відсутність обтяжуючих та наявність трьох пом'якшуючих покарання обставин, позицію прокурора та потерпілих, які просили пом'якшити покарання обвинуваченому, суд з урахуванням особи обвинуваченого вважає, що останній не є суспільно небезпечним, і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, беручи до уваги наслідки діяння, вчиненого обвинуваченим, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому додаткове покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Арешт, накладений на речові докази по справі, на підставі ст. 174 КПК підлягає скасуванню, а речові докази підлягають поверненню власникам (залишенню в їх розпорядженні).
Приймаючи до уваги призначене покарання, поведінку обвинуваченого на досудовому слідстві та під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом двох років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 9153 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 20 коп. судових витрат на залучення експертів при проведенні експертиз.
Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира від 23.10.2020, 26.10.2020 та 29.10.2020 на автомобілі "PEUGEOT Expert", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", "KIA Magentis", реєстраційний номер " НОМЕР_3 ", "AUDI 100", реєстраційний номер " НОМЕР_1 " та "ВАЗ 21043", реєстраційний номер " НОМЕР_4 ", - скасувати, а автомобілі "KIA Magentis" та "AUDI 100" залишити в розпорядженні власників; автомобіль "PEUGEOT Expert" повернути обвинуваченому, а автомобіль "ВАЗ 21043" - повернути власнику.
Інші речові докази: буксирувальний трос, - повернути власнику, а медичну карту - залишити в розпорядженні ОСОБА_10 .
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , представнику потерпілих не пізніше наступного дня після ухвалення. Захисник та потерпіла ОСОБА_6 мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1