Справа № 362/3133/21
Провадження № 2-о/362/83/21
22.06.2021 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя,
Заявники звернулися до суду із заявою, перевіривши яку, приходжу до висновку, що її необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 5, 8 і 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-поштові індекси адрес заявників;
-адреси місця проживання чи перебування заявників;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими заявники обґрунтовують свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у заявників або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявники понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи.
Зокрема, у заяві вказано адреси місця реєстрації заявників, тоді як цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення адреси реєстрації, а чітко і конкретно вказує на те, що позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, суд враховує, що адреси місця реєстрації особи та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.
Також, викладаючи обставини, якими заявники обґрунтовують свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що заявники окремо проживають).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому заявникам необхідно у новій редакції заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ними у заяві усі обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що заявники окремо проживають).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, заявникам необхідно додати до заяви всі наявні у них докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги (у тому числі того, що заявники окремо проживають).
Як висновок, у заяві зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до заяви (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Крім того, слід звернути увагу заявників на вимоги статті 316 ЦПК України, яка визначає підсудність справ про встановлення факту, що має юридичне значення.
Так, норма частини першої статті 316 ЦПК України, на яку заявники також посилаються у своїй заяві, передбачає, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Тобто, цивільний процесуальний закон чітко і конкретно визначає підсудність справ про встановлення факту, що має юридичне значення саме за місцем проживання особи, а не за місцем її реєстрації.
При цьому, за змістом заяви місце проживання обох заявників не вказано і суду не відоме.
Також, до заяви не додано будь-яких документів про фактичне місце проживання обох заявників.
Крім того, згідно із засвідчень нотаріуса Яни Соболевої, документ було підписано обома заявниками із зазначенням «м. Бруклін, шт. Нью Йорк, Сполучені Штати Америки», яке дає підстави вважати, що обидва заявники проживають в місті Бруклін штату Нью Йорк Сполучених Штатів Америки.
У зв'язку з цим, слід наголосити, що відповідно до частини другої статті 316 ЦПК України, підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Як наслідок, у випадку, якщо заявники дійсно обидва проживають за межами України, вони мають право на підставі ч. 2 ст. 316 ЦПК України, подати відповідне клопотання до Верховного Суду для визначення підсудності даної справи.
Отже, заявникам необхідно усунути зазначені недоліки заяви у спосіб: шляхом вирішення питання про підсудність даної заяви, надання суду документально підтверджених відомостей про їх фактичне місце проживання та подання нової редакції заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 293, 315, 316 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 293, 315, 316 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити заявників і надати їм строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258 - 261, 293, 315, 316 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя - залишити без руху.
Повідомити про вказане заявників і надати їм строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя