Справа № 693/1410/19 провадження № 2/361/455/21
17.06.2021
«17» червня 2021 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Шаварин С.С.,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката Томчука Миколи Володимировича про зупинення провадження у в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Зазимська сільська рада Броварського району Київської області як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини,
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
У ході розгляду даної справи по суті у судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Томчук М.В. заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи у Жашківському районному суді Черкаської області № 361/1240/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечила проти зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи Зазимської сільської ради Броварського району Київської області як органу опіки та піклування - ОСОБА_5 заперечила проти задоволення даного клопотання.
Вислухавши думку учасників справи, перевіривши клопотання та його доводи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа № 361/1240/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав. Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 червня 2021 року
Предметом даного позову є відібрання малолітньої дитини від ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
При цьому, визначаючи наявність підстав зупинення провадження, суд повинен врахувати, що така підстава для зупинення провадження, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що реально перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Згідно із абзацом 3 пункту 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, визначаючи наявність передбачених законом підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Частиною третьою статті 77 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даній справі суть спірних правовідносин полягає безпосередньо у відібранні (поверненні) матір'ю малолітньої дитини від баби та діда.
Суть спору у справі № 361/1240/21 полягає у доведенні доцільності застосування до матері крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав у зв'язку із невиконання батьківських обов'язків.
Разом з тим, у даному випадку сама по собі взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.
Заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, стороною відповідача не мотивовано зв'язку між очікуваними висновками рішення суду у даній справі та предметом спору у справі про позбавлення батьківських прав, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути дану справу без попереднього розгляду справи за позовом про позбавлення батьківських прав.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Зупинивши провадження у справі, суд порушить всі можливі розумні строки її розгляду, право на які, гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує, що дана справа надійшла у провадження суду 07 листопада 2019 року, стосується прав та інтересів малолітньої дитини. Із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 звернулася лише у лютому 2021 року.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
З огляду на викладені обставини, а також з метою забезпечення інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають над інтересами батьків або осіб, які виконують їх обов'язки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 251, 260 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала за замістом статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В.О.Василишин