Провадження № 2/359/389/2021
Справа № 359/2309/17
23 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Степаненко А.О.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
21.03.2017 о Бориспільського міськрайонного суду Київської області було подано позов ТОВ «АМАКО Україна» до ОСОБА_2 , ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ДИНАМО «КИЇВ», ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів, а саме, з вимогою: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму відшкодування збитків/витрат у зв'язку з пошкодженням майна в розмірі 20560,50 гривень; стягнути з ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за весь час прострочення,що на день складання позовної заяви становило 3964,98 гривень, а також стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму судового збору в розмірі 1600,00гривень (а.с.2-8 т.1).
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 12 січня 2016 року у с.Проліски Бориспільського району Київської області сталася ДТП за участю автомобіля марки «Mitsubishi L200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ДИНАМО «КИЇВ» під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу ТОВ «АМАКО УКРАЇНА». В результаті ДТП автомобіль позивача марки «Skoda Fabia» зазнав пошкодження. Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 05 травня 2016 року, винним у порушенні правил дорожнього руху та у вчиненні адміністративного правопорушення визнаний відповідач ОСОБА_2 . Крім того, зазначено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки «Mitsubishi L200» була застрахована у ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ». 13 липня 2016 року ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» звернулось до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» із заявою про страхове відшкодування, та лише 01 березня 2017 року на поточний рахунок позивача зараховано суму страхового відшкодування у розмірі 12639,28 гривень. Проте, залишилися невідшкодованими збитки, що зазнав позивач у результаті пошкодження транспортного засобу, в розмірі 20560,50 гривень. Посилаючись на вимоги ст.ст.1166, 1187, 1172 ЦК України та ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважав, що має право звернутися з вимогою про відшкодування шкоди/збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди як до окремо до кожного з відповідачів так і до всіх відповідачів разом.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 22 червня 2017 року було закрито провадження в частині позовних вимог до ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ДИНАМО «КИЇВ» та ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів (а.с.74-75 т.1).
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 06 липня 2017 року позивач ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна в розмірі 20560,50 гривень (а.с.89 т.1).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2017 року позовні вимоги ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 збитки, заподіяні в результаті ДТП, у розмірі 20560,50 гривень, вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.110, 111-116 т.1).
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2017 року залишено без змін (а.с.140-142 т.1).
Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.187-192 т.1).
16.07.2020 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив, за змістом якого зазначив, що позов є незаконним та необґрунтованим та проси відмовити у його задоволенні (а.с.237-238 т.1). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що є неналежним відповідачем у справі, посилаючись на те, що в момент ДТП він керував автомобілем «Mitsubishi L200» у робочих справах, як директор представництва Канделфіра Істейтс ЛТД, яким цей автомобіль орендується в ТОВ «Динамо Київ» згідно з договором оренди (майнового найму) автотранспортних засобів від 21 грудня 2015 року по цей час.
Ухвалою від 24 січня 2020 року було вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.205-206 т.1).
Ухвалою від 16 липня 2020 року було частково задоволено клопотання представника позивача ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» та відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано у ТОВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ГАРАНТ» належним чином засвідчені копії матеріалів страхової справи № ЦВ/16/2260 про страхове відшкодування за заявою ТОВ «АМАКО-УКРАЇНА» (заява про страхове відшкодування від 13 липня 2016 року) за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4497154 від 24.06.2015, застрахований транспортний засіб Mitsubishi L200 д.р.н. НОМЕР_1 (а.с.244-246 т.1).
Ухвалою суду від 20.10.2020 було відмовлено в клопотанні представника відповідача ОСОБА_2 про допит і якості спеціаліста ОСОБА_4 (а.с.57,118 т.2).
Ухвалою від 20 жовтня 2020 року закрите підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с.118-119 т.2, 122).
У судово засіданні представник позивача позов підтримав, відповідач ОСОБА_2 та його представник проти задоволення позову заперечували з наведених у позовній заяві та у відзиві підстав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Сторонами не оспорюється та матеріалами справи підтверджується, що позивачу ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» на праві власності належить автомобіль марки «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , 2012 року випуску, що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.52 т.1, а.с.36,44, 117 т.2) та відомостями з інвентаризаційної картки обліку основних засобів ТОВ «АМАКО Україна» (а.с.98 т.1).
Встановлено, що належний позивачу автомобіль було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 12 січня 2016 року.
Так, згідно з Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року, залишеною без змін Постановою Апеляційного суду Київської області від 05 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_2 , відповідач у даній цивільній справі, 12 січня 2016 року о 15 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та рухаючись в с. Проліски Бориспільського району Київської області, при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», і при зміні напрямку руху, не переконався, що такий маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_5 , в результаті якого транспорті засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.п.2.3 «б», 10.1, 16.11 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (ак.с.9,10-11 т.1)
Згідно з постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2016 року (справа №359/2028/16-п) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_5 було закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.12 т.1).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Факт дорожньо-транспортної пригоди за вказаних у вище зазначених постановах обставин, а також факт пошкодження належного позивачу автомобіля з вини водія ОСОБА_2 , відповідачем не оспорюється.
Внаслідок пошкодження належного позивачу транспортного засобу Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , власнику ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» була завдана матеріальна шкода, що підтверджується вищевказаною постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року, м.Києва, Актом огляду транспортного засобу №046/16 від 11 листопада 2016 року (а.с.55-56 т.1), Протоколом огляду транспортного засобу від 03.08.2016 (а.с.39-40 т.2), фотознімками пошкодженого транспортного засобу (а.с.42-44 т.2), Звітом №33-D/22/1 від 2107.2017, складеним на замовлення СК «Альфа-Гарант» суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Промислова компанія «СЕЛТИМ» (а.с.28-38 т.2), а також «Звітом з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу» №046/16 від 23.11.2016, складеним на замовлення ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (а.с.51-59 т.1, а.с. 13-15 т.2) .
При цьому відповідно до звіту №046/16 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 23 листопада 2016 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту становить 33199 гривень 78 копійок . (а.с.51-59 т.1, а.с. 13-15 т.2), в той час, як відповідно до Звіту №33-D/22/1 від 21.07.2017, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Промислова компанія «СЕЛТИМ», вартість відновлювального ремонту за витратним підходом складає 20814,78 гривень (без урахування зносу), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 15167,14 гривень (з урахуванням ПДВ), або 12639,28 гривень (без урахування ПДВ) (а.с.28-38 т.2).
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що на підставі Договору оренди (майнового найму) автотранспортних засобів від 21 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Футбольний клуб «Динами» Київ» та Представництва «Канделфіра Істейтс ЛТД», а також Акту приймання-передачі від 04 січня 2016 року, автомобіль «Mitsubishi L200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в момент ДТП керував відповідач ОСОБА_2 , власником якого є ТОВ «Футбольний клуб «Динамо «Київ», перебувало в оренді у Представництва «Канделфіра Істейтс ЛТД» (а.с.105-106, 107 т.1).
Встановлено, що на момент ДТП автомобіль «Mitsubishi L200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано в ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/0004497154 від 08.09.2015 (а.с.13 т.1 а.с.24 т.2). Наведене повністю підтверджується матеріалами страхової справи №ЦВ/16/2260, наданої ТДВ СК «Альфа-Гарант» на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2020 року (а.с.2-51 т.2).
13 липня 2016 року ТОВ «АМАКО Україна» звернулось до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого та з заявою про страхове відшкодування (а.с.5-6, 7 т.2).
На підставі Страхового акту №ЦВ/16/2260/1 від 01 березня 2017 року, Розрахунку страхового відшкодування та платіжного доручення № ID-90756 від 01.03.2017 ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «АМАКО УКРАЇНА» у розмірі 12639 гривень 28 копійок (а.с.24,25,26 т.2).
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
У відповідності до положення п.1 ч.2 ст.22 ЦК України майновою шкодою є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 36.2 вказаної статті, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Встановлено, що позивач отримав визначене страховиком страхове відшкодування у вищевказаній сумі 12639 гривень 28 копійок, проте не погоджується з розміром визначеної матеріальної шкоди, надавши складений на його замовлення ФОП ОСОБА_4 «Звіт №046/16 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу» від 23 листопада 2016 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 33199 гривень 78 копійок (а.с.51-59 т.1).
Водночас, рецензії в порядку визначеному ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», які б надавали суду можливість неупереджено оцінити звіти суб'єктів оціночної діяльності, складені на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ТОВ «АМАКО УКРАЇНА», висновки яких суттєво відрізняються щодо визначеної вартості відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобі, пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача.
Клопотання щодо призначення з цього питання, а також з метою встановлення розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, сторонами заявлено не було. Наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій сторонам судом були роз'яснені та зрозумілі.
Крім того, визначена позивачем сума заподіяного матеріального збитку -33199 гривень 78 копійок не перевищує ліміту відповідальності страховика, визначеного Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/0004497154 від 08.09.2015 (а.с.13 т.1, а.с.24 т.2) який становить 50000 гривень за шкоду, заподіяну майну, безумовна франшиза складає -0 гривень, що також підтверджується розрахунком страхового відшкодування (а.с.25 т.2).
В цьому зв'язку, суд звертає увагу, що доказів відновлення пошкодженого транспортного засобу «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також доказів фактично понесених матеріальних витрат на його відновлення, позивачем надано не було.
Крім того, з наданих відповідачем та досліджених у судовому засіданні документів: Довідки Представництва «КАНДЕЛФІРА ІСТЕЙТС ЛТД» від 06.07.2017 №8 (а.с.99 т.1), письмового рішення, підписаного єдиним директором Компанії «КАНДЕЛФІРА ІСТЕЙТС ЛТД» від 02 травня 2007 року (а.с.102 т.1), Положення про представництво «Кандерфіра Істейтс Лтд.» від 13 березня 2013 року (а.с.7279 т.2), Свідоцтва про реєстрацію Представництва, виданого Міністерством економіки України, реєстраційний №ПІ-3872 від 18 травня 2007 року (а.с.80 т.2), Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.08.2007 (а.с.81 т.2)трудового контракту з директором Представництва «КАНДЕЛФІРА ІСТЕЙТС ЛТД» від 02 січня 2013 року (а.см.84-86 т.2), наказу №1/к від 02 травня 2007 року (а.с.87 т.2) та наказу №4 від 21 грудня 2015 року (а.с.88 т.2),- встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 02 травня 2007 року та по даний час працює на посаді керівника - директора Представництва «Канделфіра Істейтс ЛТД», у зв'язку з виробничою необхідністю за ним було закріплено автомобіль «Mitsubishi L200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в момент дорожньо-транспортної пригоди 12 січня 2016 року відповідач знаходився при виконання трудових обов'язків.
Зазначена обставина позивачем не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, на відповідний правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, хоч позивач був обізнаний щодо поданих відповідачем заперечень проти позову, а також щодо керування відповідачем в момент ДТП отриманим у зв'язку виробничою необхідністю транспортним засобом, що перебуває в оренді Представництва «Канделфіра Істейтс ЛТД», та у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків.
Ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Разом із з цим з позивача на користь відповідача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у зв'язку з оскарженням судових рішень у даній справі на загальну суму 3680 гривень (1760,00грн.+1920, 00грн) (а.с.123, 166 т.1). Інших доказів, які б підтверджували, що відповідачем понесені судові витрати, наведені в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, на загальну суму 12500,00 гривень (а.с.239 т.1) суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» (код ЄРПОУ 21665011, адреса місцезнаходження: 08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул..Броварська, 2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3680 гривень (три тисячі шістсот вісімдесят гривень).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 02.04.2021.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів