Справа № 357/13146/20
2/357/1330/21
Категорія 43
14 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Севериненко Д. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум субсидії,
У грудні 2020 року представник позивача звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача надміру виплачену житлову субсидію в сумі 20 374,58 грн. та судовий збір в розмірі 2 102 грн.
В обґрунтування позову вказував, що 22.05.2017 року відповідач звернулась до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, разом з якою подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. З травня 2017 року відповідачу призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. З 01.05.2018 року суттєво змінено умови надання житлових субсидій та передбачено, що під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Управлінням встановлено, що з 01.05.2018 року відповідачем не повідомлено про обставини, що мали значення для визначення права на отримання субсидії, а саме не надано інформацію про доходи ОСОБА_2 - чоловіка ОСОБА_1 , зареєстроване місце якого відмінне від адреси домогосподарства відповідача. 21.07.2020 року управлінням проведено розрахунок суми надміру перерахованої житлової субсидії у розмірі 20 374,58 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
28.12.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
26.01.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
20.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача. Вказаний відзив обґрунтований тим, що після зміни порядку нарахування житлової субсидії з 01.05.2018 року, позивач продовжив нарахування субсидії без звернення відповідача, а про нові умови надання житлової субсидії відповідач не знала. Зазначено про відсутність недобросовісності щодо набуття субсидії з посиланням на статтю 1215 ЦК України та практику Верховного Суду у справі № 332/2805/18, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
14.06.2021 року представник позивача засобами електронного зв'язку подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, заяв та клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії, разом з якою подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, де зазначила зареєстрованих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до вимог Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848 (в редакції чинній на момент кожного розрахунку), управлінням в автоматичному режимі проведено розрахунок субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг щомісячно, що підтверджується копіями рішень позивача про призначення субсидії від: 18.07.2018 року, 16.08.2018 року, 17.08.2018 року, 12.12.2018 року, 20.12.2018 року, 23.01.2019 року, 14.02.2019 року, 17.04.2019 року, 26.05.2019 року, 21.06.2019 року, 23.07.2019 року, 22.08.2019 року, 23.09.2019 року, 22.10.2019 року, 20.11.2019 року, 15.12.2019 року, 18.02.2020 року, 25.02.2020 року, 08.04.2020 року, 23.04.2020 року.
З 01.05.2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року № 329 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848, внаслідок чого змінено умови надання житлових субсидій.
18.05.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Управління соціального захисту населення БМР із заявою № 200668 про призначення житлової субсидії у грошовій формі, разом з якою подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, де зазначила зареєстрованих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з актом від 27.05.2020 року працівники позивача зафіксували, що при опрацюванні нової заяви відповідача від 18.05.2020 року, встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 21.08.2014 року.
На підставі зазначеного акта та заяви здійснено розрахунок суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії гр. ОСОБА_1 за період з 05.2018 року по 04.2019 року у розмірі 20 374,58 грн.
Відповідно до повідомлень про повернення надміру наданої суми житлової субсидії УСЗН № 7190 від 02.07.2020 року та № 3012 від 05.08.2020 року, а також листів № 7217 від 02.07.2020 року та № 9080 від 05.08.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернення суми надмірно наданої субсидії.
Актом УСЗН від 09.12.2020 року зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 повідомлено, що у разі неможливості повернути надміру надану суму житлової субсидії, УСЗН пропонує скласти графік погашення на зручний термін, однак відповідач відмовилась повертати перераховані кошти.
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Механізм та умови надання населенню житлових субсидій визначаються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Пунктом 4 Положення передбачено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
У відповідності до пункту 9 Положення, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
З 01.05.2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року № 329 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 та змінено умови надання житлових субсидій.
Так, п. 9 Положення про порядок призначення житлових субсидій (в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 року № 329) передбачено, що житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому, соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Відповідно до п. 16 Положення (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018р. № 329) громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема: зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа - членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу; зміни у складі сім'ї члена домогосподарства; зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком; зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об'єднання; настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення. У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім'ї члена домогосподарства подаються нові заява та декларація.
Положеннями статі 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , звертаючись за призначенням субсидії та після законодавчої зміни умов її нарахування, мала на меті навмисно приховати дані про її чоловіка.
З матеріалів справи вбачається, що переплата субсидії утворилася через зміну порядку нарахування субсидії, а отже недобросовісність з боку набувача не доведена.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд дійшов висновку, що примусове повернення наданої державою субсидії може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.
Схожий висновок міститься у правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 328/1056/19 (провадження № 61-496св20).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за необхідне в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже його необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум субсидії - відмовити.
Позивач Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, адреса: вул. Я. Мудрого, буд. 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ: 03193643.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяА. Ю. Цуранов