Справа № 283/928/21
Провадження №2/283/440/2021
16 червня 2021 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач в особі директора ОСОБА_3 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача про стягнення коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 та є абонентом ТОВ «Малин Енергоінвест» з послуг теплопостачання, має особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Нарахування оплати за опалення проводиться згідно з розрахунку за встановленими та затвердженими Малинським виконавчим комітетом тарифами.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати їх у строки встановлені договором або законом. Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Відповідач договір про надання вищевказаних послуг не укладав. Опалювальна площа квартири відповідача складає 29.40 м2 .
Заборгованість відповідача за надані послуги з теплопостачання складає 16677,36 грн за період з квітня 2018 року по грудень 2020 року.
Позивач вже звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача, проте за заявою та незгодою останнього 05.03.2021 року Малинським районним судом було скасовано судовий наказ. З моменту його скасування відповідач не вжив заходів, спрямованих на погашення заборгованості, із заявою про укладення договору на реструктуризацію боргу не звертався.
Позивач просить стягнути з відповідача борг за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 16677,36 грн, а також судові витрати.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 23.04.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 12 годину 30 хвилин 31.05.2021.
20.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
25.05.2021 відповідь на відзив.
31.05.2021 в судовому засіданні по справі оголошено перерву до 11.00 год. 16.06.2021.
16.06.2021 надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог на 1137,19 грн.
Позиція позивача
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, звернувся з клопотанням про зменшення позовних вимог на суму 1137,19 грн та стягнення з відповідача за період з квітня 2018 року по листопад 2020 року боргу в сумі 15540,17 грн.
Позиція відповідача
ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі. Пояснив, що договір з ТОВ «Малин Енергоінвест» про надання послуг з централізованого теплопостачання не укладав та позивач ніколи не звертався до нього з пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого теплопостачання. Вважає, що, оскільки, між ними не укладався договір, то будь-які правовідносини щодо надання, отримання та оплати комунальних послуг також не виникали. А тому заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з нього суми боргу є необґрунтованими та безпідставними. Додатково повідомив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності 3 особам, по 1/3 частці кожному, а саме: його колишній дружині ОСОБА_4 , її сину - ОСОБА_5 та йому, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті, в квартирі продовжував проживати її син, ОСОБА_5 , а тому вважається особою, яка прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, на день смерті вважався власником 2/3 частин вищевказаної квартири. На даний час він (відповідач) є співвласником 1/3 частини квартири, проте в квартирі не проживає з 2002 року, не відноситься до числа спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , а тому спадщину після його смерті, в тому числі боргові зобов'язання, не приймав. Просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. На запитання пояснив, що почав оплачувати послуги, надані позивачем, з січня 2021 року, щоб не накопичувати боргу. Попередній борг є боргом ОСОБА_5 . Підтвердив, що є співвласником квартири. Квартира від централізованого теплопостачання не відключена, будь-яких доказів про наявність технічних несправностей, які б перешкоджали отримувати теплопостачання, у нього немає.
Встановлені судом обставини
Відповідно до довідки №272 від 01.04.2021, що видана паспортистом ТОВ «Малин Енергоінвест», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно з розрахунком суми боргу позивача станом на 01.12.2020 за ОСОБА_2 з квітня 2018 року по грудень 2020 року рахується борг в сумі 16677,36 грн (а.с.6).
Рішеннями №218 від 20.12.2017, №118 від 20.06.2018, №216 від 20.11.2018, №249 від 19.12.2018, №22 від 23.01.2019 затверджено коригування тарифів на послуги з централізованого теплопостачання (а.с.7-11).
Ухвалою суду від 05.03.2021 задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу про стягнення з нього заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 16677,36 грн (а.с.12).
Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.07.2002, підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , та членам її сім'ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.26).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).
Довідкою №1382 від 02.03.2021 підтверджується, що ОСОБА_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 по факту не проживає за вказаною адресою з 2002 року по даний час (а.с.32).
Відповідно до даних платіжного реєстру ТОВ «Малин Енергоінвест» Тимощук А.І. сплачував за послуги теплопостачання: в травні 2021 року в сумі 498,05 грн, квітні 2021 року - 1156,01 грн, березні 2021 року - 1154,25 грн, лютому 2021 - 1145,13 грн, січні 2021 року -1137,19 грн (а.с.39-43).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження - за вказаними параметрами запитів відомості відсутні (а.с.60).
Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання квартири багатоквартирного будинку.
При вирішенні спірних правовідносин, суд застосовує норми ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (в редакції 11.06.2017, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальними послугами є централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, закон покладає обов'язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири.
Як встановлено судом, відповідач є співвласником квартири, заборгованість по централізованому теплопостачанню якої просить стягнути позивач. При цьому суд зауважує, що свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.07.2020 стверджується, що зазначена квартира перебувала у спільній сумісній власності відповідача та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , оскільки часток кожного з них у власності даним свідоцтвом не визначено, інших доказів, які б підтверджували поділ квартири між співвласниками, суду не надано. Відтак, посилання відповідача у відзиві на той факт, що він є власником лише 1/3 частини квартири не відповідають обставинам справи.
Відповідач зазначає, що він хоч і є власником квартири, однак, з 2002 року і на даний час там не проживає, а, отже, послугами позивача не користувався та не користується. Натомість борг, що утворився, виник з вини ОСОБА_5 , який проживав у вказаній квартирі по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд не погоджується з відповідачем та зазначає, що аналіз норм законодавства дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Суду не надано доказів того, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 було обумовлено порядок утримання їхньої власності з покладенням обов'язку щодо її фактичного утримання на одного із співвласників.
Оскільки на момент звернення з позовом до суду співвласники квартири - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, то в силу закону саме відповідач несе обов'язок утримання належної йому на праві спільної власності квартири та оплати житлово-комунальних послуг.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що не проживання відповідача у вказаній квартирі, не свідчить про те, що послуга з централізованого теплопостачання не була надана, адже, як зазначив відповідач у судовому засіданні квартира від централізованого постачання не відключена, будь-яких доказів щодо наявності технічних перешкод щодо надання послуги з теплопостачання у відповідача немає, відтак, споживання послуги з централізованого теплопостачання відповідачем не спростоване.
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність договірних правовідносин між ним та позивачем з огляду на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги ( постанова ВП ВС від 20.09.2018 № 751/3840/15-ц).
У зв'язку із тим, що позивачем було надано відповідачу, як власнику квартири, послугу з її централізованого теплопостачання, а у відповідача виникло зобов'язання оплатити отриману послугу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» (ЄДРПОУ 37555721, р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк») заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання до квартири АДРЕСА_2 за період з квітня 2018 року по листопад 2020 року (включно) у розмірі 15540 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок) гривень 17 копійок та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 22.06.2021.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест», ЄДРПОУ 37555721, р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк», юридична адреса: Житомирська область, місто Малин, вул. Українських повстанців, 25А.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Хомич