Справа № 766/110/17
н/п 2/766/98/21
10 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Бакшина К.В.,
представник позивача ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації витрат на поліпшення майна,
У грудні 2016року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення компенсації витрат на поліпшення майна. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.10.2009року набула право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений будинок на час укладення договору купівлі-продажу належав продавцю ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22.05.2008року ( справа № 2-2603/08) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 24.11.2011року за заявою ОСОБА_4 заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 29.02.2012року при новому розгляді справи позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірний будинок залишена без розгляду.
За цих обставин, враховуючи, що спірне домоволодіння вибуло з володіння ОСОБА_4 не з його волі, а на підставі рішення суду, яке було скасовано, про що вона як добросовісний набувач не знала і не могла знати про вказані обставини рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.02.2014року ухваленим у справі №668/16361/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про витребування домоволодіння та виселення, витребувано з її володіння, як добросовісного набувача домоволодіння АДРЕСА_1 та виселено її з вказаного домоволодіння.
Вказане рішення було виконано 16.12.2016року , про що державним виконавцем складено відповідний акт.
За весь час до моменту її виселення вона постійно проживала у вказаному домоволодіння разом зі своєю родиною - донькою ОСОБА_6 , її чоловіком ОСОБА_7 , сином ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_4 жодного разу не з'являвся до спірного домоволодіння, жодної участі в утриманні будинку не приймав.
На час придбання спірний будинок знаходився у занедбаному стані, в будинку були відсутні комунікації, існувала чимала заборгованість зі сплати комунальних послуг.
Для того, щоб привести домоволодіння в належний для проживання стан вона продала свою квартиру, за ці кошти провела численні поліпшення житлових умов, здійснила будівельні та ремонтно-оздоблювальні роботи, погасила заборгованості зі сплати комунальних послуг, яка утворилася за час проживання у вказаному будинку попередніх власників, а також здійснювала повне утримання домоволодіння з 14.10.2009року.
З 14.10.2009року по 16.12.2016року нею проведені будівельні та ремонтно-оздоблювальні роботи, а саме: демонтаж глини з внутрішніх стін по всьому будинку; демонтаж перегородок із саману в середині будинку; монтаж штукатурної сітки по внутрішнім бутовим стінам; кладку перегородок з пінобетону всередині будинку; штукатурка та шпатлювання всіх внутрішні стін та перегородок у будинку; ґрунтовка стін перед шпатлюванням; обшивка стін г/картоном стін у кімнаті 1-1; демонтаж глини у приміщення 1-1-1-4; підшивка стелі дерев'яними дошками; підшивка стелі ОSB- плиткою у кімнаті І та ІІ; оздоблювання плит ОSB - декоративними плитами; утеплення стелі в кімнатах 1-1-1-4, мінеральною ватою; прокладка паробар'єру під мінеральну вату; влаштування гідроізоляції: розборка старого покриття у кімнатах 1-1-1-4; вивіз глини, утеплення підлоги пінопластом у всьому будинку; влаштування гідроізоляції підлоги у всьому будинку; стяжка підлоги у всьому будинку; риття траншеї та прокладання водопровідної труби; установка ванни; закладення цеглою прорізу у ванній кімнаті; мурування та установка дверей, вікна у ванній кімнаті; проведення та установка труб водопостачання в будинку; установка міжкімнатних дверей; встановлення вхідних дверей; встановлення відкосів; встановлення дощок підвіконних; установка металопластикових вікон; проведення робіт по розводці електричних кабелів по всьому будинку; установка електричного щитка; установка автоматів; оформлення нового проекту з газопостачання; монтаж опалювальної системи; підключення сушарки для рушників; проведення робіт по облаштуванню вигрібної ями; штукатурка фасаду; ґрунтовка стін та втеплення стін пінопластом; підливка цоколя навколо будинку бетоном; втеплення цоколя; доставка піску; вивезення сміття та зйому; укладення тротуарної плитки, встановлення бордюрних каменів та влаштування відмостки будинку; будівництво сараю.
Загальна вартість виконаних робіт та використаних матеріалів, разом зі сплатою заборгованості за комунальні послуги складає 186 475,00грн.
Таким чином, нею як добросовісним набувачем та володільцем домоволодіння АДРЕСА_1 , були проведені численні поліпшення належного їй на той час майна, а також здійснювалося утримання будинку, сплачувалися комунальні послуги у тому числі і погашення заборгованості попередніх власників.
Оскільки, на теперішній час домоволодіння у неї витребувано на користь ОСОБА_4 , тому саме він відповідно до приписів частини третьої та четвертої статті 390 ЦК України має відшкодувати понесені нею витрати на утримання та поліпшення спірного майна.
В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 327 207,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на утримання та поліпшення домоволодіння АДРЕСА_1 , а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3272,07грн. та оплаті послуг експерта в сумі 12 094,56грн.
Ухвалою суду від 25.09.2018року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації вартості витрат на поліпшення майна. Справа призначена до розгляду в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 06.02.2019року призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 17.07.2020 року поновлено провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала повноваження представнику.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала і просила задовольнити з підстав, зазначений у позовній заяв, з урахуванням збільшених позовних вимог та наданих заперечень проти застосування строків позовної давності.
У судове засідання відповідач не з'явився надав повноваження представнику.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, з підстав зазначених у письмових запереченнях проти позову, з урахуванням поданої заяви про застосування строків спливу позовної давності.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, свідків, установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що право власності на 43/100 частини спірного домоволодіння ОСОБА_4 набув на підставі свідоцтва про право на спадкування за законом від 17.07.1991року, виданого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори(реєстровий номер 2-2374). Право власності зареєстровано 17.07.1991року, реєстровий номер 2-2375. 57/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори договору дарування від 14.05.1980року(реєстровий номер 2-1156). Право власності зареєстровано 14.05.1980року, реєстровий номер 2-1157(а.с.65,67-68 інвентарної справи № 892(17013) по АДРЕСА_1 )
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.02. 2014року, ухваленим у справі №668/16361/13-ц, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , який вона придбала 14.10.2009року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарським та побутовими спорудами, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Лисенко Л.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 2772(а.с10-12).
Цим рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що домоволодіння вибуло з волі ОСОБА_4 поза його волею та на підставі заочного рішення суду від 22.05.2008року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на житловий будинок, зареєстровано за ОСОБА_3 14.10.2009року номер запису: 10672 в книзі № 59.
Право власності на спірне домоволодіння ОСОБА_3 набула на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладено з ОСОБА_5 , якій ця квартира належала на підставі заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22.05.2008року про визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності на будинок.
Ухвалою Суворовського районного суду від 24.11.2011року за заявою ОСОБА_4 заочне рішення суду від 22.05.2008року було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
При новому розгляді справи ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 29.02.2012року позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності на будинок залишена без розгляду.
Відповідно до статті 387 ЦК України за віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначення такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, правом на звернення за захистом до суду наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, тому суд повинен встановити чи були порушенні, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач(володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Добросовісний набувач(володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач(володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Тлумачення частини третьої статті 390 ЦК України дає підстави дійти висновку, що витрати, про які вказується у цій частині по-перше: стосуються утримання або збереження майна; по - друге, вони мають бути необхідними, а не зайвими або навіть корисними; по - третє, мають бути здійсненими добросовісним або недобросовісним набувачем(володільцем).
Під поліпшенням слід розуміти такі витрати на майно, які мають корисний для речі характер, тобто покращують її властивості, в тому числі її якість, збільшують вартість майна (наприклад, здійснення поточного ремонту нерухомості, який необхідний для забезпечення нормального стану та зберігання майна з урахуванням його зношеності). При цьому вимоги щодо відшкодування суми, на яку збільшилася вартість майна після його поліпшення, мають бути заявлені до власника майна.
Відповідно до частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись із позовом до суду ОСОБА_3 , посилалася на об'єктивну необхідність проведення будівельних та ремонтно-оздоблювальних робіт, у зв'язку із занедбаністю домоволодіння та відсутністю нормальних умов для проживання, на необхідність погашення заборгованості попередніх власників за надані житлово-комунальні послуги.
На підтвердження обґрунтування позовних вимог просила призначити судову будівельно-технічну експертизу, а також надала: проект обладнання лічильником вводу холодної води(водомірний вузол), технічні умови та акт ДКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» від 01.06.2010року про прийняття в експлуатацію водоміра, встановленого у водомірному колодязі абонента; робочий проект реконструкції системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 ; акт від 20.10.2010року про прийняття закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання; акт від 04.11.2010року введення до експлуатації котельного обладнання; акт приймання до експлуатації побутового лічильника газу від 20.10.2020року; акт про прийняття до експлуатації та періодичної перевірки на герметичність вигрібної ями від 03.03.2010року(а.с.78-93).
На підтвердження погашення заборгованості за житлового комунальні послуги надала довідку ПАТ «Херсонгаз», якою підтверджено, що станом на 01.10.2009року за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) існувала заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 15 084, 14грн., що утворився з моменту відкриття особового рахунку і до відключення житлового будинку від системи газопостачання за борги 06.05.2009року. Даний борг сплачено в період з грудня 2009року по липень 2010року, відповідно до укладеного 11.12.2009року між ПАТ «Херсонгаз» та ОСОБА_3 договору реструктуризації боргу(а.с.75).
Рішенням Суворовської районної у м. Херсоні ради за №112 від 11.06.2010року ОСОБА_3 оформлені документи на сарай розміром 4,1 на 2.7м. на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , а також на реконструкцію житлового приміщення 1-4 площею 15,7кв.м в кухню, приміщення 1-3 площею 7,6кв.м. в житлове у житловому будинку літ. «А» на земельній ділянці на АДРЕСА_1 (а.с.108-109).
Рішення сесії Херсонської міської ради від 25.10.2012року ОСОБА_3 виданий державний акт на земельну ділянку площею 465кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.104-107).
На підтвердження проведення ремонтно-будівельних робіт надано договір підряду №2/2010 від 11.03.2010року, додаток №1- кошторис на ремонтно-будівельні роботи житлового будинку, додаток №2 використані будівельні матеріали, акт виконаних робіт від 29.04.2020року (а.с.96-103).
Згідно з висновком №43, за результатами проведеної в ході судового розгляду справи судової будівельно-технічної експертизи, складеним 14.07.2020 року судовим експертом ОСОБА_9 підтверджено виконання будівельних, ремонтних робіт, та робіт із зовнішнього та внутрішнього переобладнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зазначених позивачем у позовній заяві. Вартість зазначених позивачем у позовній заяві ремонтних та будівельних робіт з будівництва (без урахування вартості самовільної прибудови), станом на липень 2020 року складає 327 207 грн., в тому числі вартість матеріальних ресурсів - 104 904грн. Ринкова вартість садиби АДРЕСА_1 внаслідок виконання будівельних, ремонтних робіт, а також робіт із зовнішнього та внутрішнього переобладнання житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами (поліпшення домоволодіння) збільшилася на 382 518,00 грн, що складає 81%. Частка вартості виконаних будівельних робіт (з реконструкції ) та ремонтних робіт будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці площею 450кв.м. по АДРЕСА_1 складає 47/100.
Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено, що проведені ОСОБА_3 - добросовісним набувачем, витрати на нерухоме майно мають корисний для домоволодіння характер, покращили його якість, збільшили вартість майна і зазначені поліпшення були необхідні для забезпечення нормального стану домоволодіння та збереження майна з урахування його зношеності і зазначені поліпшення не можуть бути відокремленими від житлового будинку. Заперечуючи проти позову відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, що відповідно до положень ч.1 ст.13, ч.1 ст.81 ЦПК України є його обов'язком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Разом із тим, суд вважає заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на такі підстави.
Обґрунтовуючи пропуск позивачкою строку звернення до суду відповідач посилався на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 17.12.2013року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 26.12.2013року за його позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про витребування домоволодіння та виселення.
Отже, позивач до 26.12.2013року одержала ухвалу суду та позовну заяву з доданими матеріалами, а відтак дізналася про належність будинку йому, проте позов про відшкодування витрат подала лише 30.12.2016року. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три року, за таких умов позивач повинна була звернутися до суду, як мінімум до 26.12.2016року.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст.257 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини(факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було пропущено строк позовної давності, оскільки сама по собі подача позову щодо неї не свідчить про обізнаність з фактом порушення її права, а про об'єктивні обставини порушення свого права позивач фактично дізналася лише після рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18.02.2014 року ухваленого у справі № 668/16361/13-ц, яким витребувано житловий будинок з її володіння та виселення.
Окрім того, зазначене судове рішення було виконано лише 13.12.2016 року, що підтверджується актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні (а.с.13-14).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 15 366,63грн., із яких, сплата судового збору в сумі 3272,07 грн., оплата судової будівельно-технічної експертизи в сумі 12 094,56грн. (а.с.2, 166, 171).
На підставі викладеного, ст.ст. 256-257, 261,319,322, 387, 390 ЦК України, керуючись ст.ст.4-7, 9-13, 76, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 327 207,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на утримання та поліпшення домоволодіння.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 15 366,63 грн. з яких: 12 094,56 грн. витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи, 3 272,07 грн. - судовий збір.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до для початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя В.В.Прохоренко