Справа № 752/22141/20
Провадження № 2/752/3745/21
07 червня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руденко Ігор Сергійович до ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руденко Ігор Сергійович до ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
02.03.2021 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у зазначеній вище справі.
Одночасно зі звернення до суду з позовом позивачка просила забезпечити його, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 проводити будь-які дії , спрямовані на пошкодження спільного часткового майна, а саме житлового будинку ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , гаража позначеного літерою «Б», сараїв позначених літкрами «В», «Д», «Е», вбиралень позначених літерами «Г» , «З», господарських споруд під № 1-6, а також будівель для зберігання дров та садових інструментів, які невідображені у технічному паспорті однак фактично існують.
Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.
За правилами ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або неефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Крім того, ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Відповідно до положень ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що у провадженні суду знаходиться справа № 752/22141/20, за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руденко Ігор Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до змісту позовних вимог якої позивачка просить, зокрема зобов'язати ОСОБА_2 утримуватися від будь-яких дій, які призводять до пошкодження житлового будинку, вбиралень позначених літерами «З», «Г», споруд для зберігання дров та садових інструментів.
Разом з тим, вказана обставина сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб, визначений позивачем.
Крім того, захід забезпечення позову, який просить вжити позивач, за змістом фактично є тотожним заявленим позовним вимогам, що не допускається відповідно до положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Відтак, позивач належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову визначеним у заяві способом, а тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руденко Ігор Сергійович до ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.Г.Плахотнюк