Справа № 278/3616/20
03 червня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ДубовікО. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 03.11.2017 року сталася ДТП за участю належного йому автомобіля марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та автомобіля марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Позивач зазначив, що в наслідок ДТП він отримав шкоду майну та здоров'ю, винним у вчиненні якої було визнано відповідача. Страхова компанія станом на подання позовної заяви страхове відшкодування йому не виплатила.
Також зазначає, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, яка виражається у душевних стражданнях, погіршенням стану здоров'я, змушений був прикласти значних зусиль для організації та налагодження звичайного режиму роботи свого життя, яку він оцінює у 30000,00 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТДВ СК «Домінанта» на свою користь 100000,00 грн на відшкодування майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 43259,41 грн завданої майнової та моральної шкоди.
У судове засідання з'явились позивач та його представник, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити; не заперечували щодо ухвалення рішення в заочному порядку. Представник позивача ОСОБА_3 також просив стягнути судові витрати за надану правничу допомогу та повідомив, що відповідні заява та докази будуть подані протягом 5 днів для ухвалення додаткового рішення (а.с. 128-130).
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 86-87, 89, 90-92, 102-104, 107-108, 116-119); відзиву на позову заяву до суду не подано.
З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін на підставі наявних доказів, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.11.2017 року о 18 год 30 хв ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW 528», д.н.з. НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 , рухаючись по автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 04 км + 500 м, поблизу с. Тетерівка, Житомирського району Житомирської області в порушення пункту 10.3 ПДР при перестроюванні не переконався, що це буде безпечно та не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , належному позивачу (а.с. 35).
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 5).
Власником автомобіля марки «BMW 528» д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого на час ДТП застраховано в ТОВ «СК «Домінанта» згідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 13.06.2017 року № АМ/0684217 (а.с. 6).
Позивач своєчасно звернувся до вказаної страхової компанії з приводу виплати страхового відшкодування (а.с. 121-124), однак страхова компанія на його звернення не надала відповіді щодо виплати або відмови у виплаті коштів, тому на час звернення з відповідним позовом до суду виплату страхового відшкодування не здійснено.
Згідно зі звітом № 1/2405 про оцінку транспортного засобу автомобіля марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 206612,32 грн, а ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження становить 165511,95 грн (а.с. 8-61).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч. 1 ст. 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Підставами відшкодування шкоди за цим деліктом є: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищено небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СТ» Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086) перебуває в стані припинення з 13.06.2019 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
За ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відтак, відповідач не припинив свою цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги про задоволення вимог позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою та стягує з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхове товариство “Домінанта” на користь позивача відшкодування із завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування в сумі 100000,00 грн та з ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 13259,41 грн.
Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди є доцільним зазначити наступне.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн., визначаючи розмір якої, позивач врахував характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав, погіршення стану здоров'я після травм, отриманих у ДТП, і виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, у результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав комплекс тілесних ушкоджень, а саме: забій м'яких тканин голови, грудного та поперекового відділу хребта з вираженим больовим синдромом; струс головного мозку; тупа травма нирок (а.с. 63-64).
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема така правова позиція відображена у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.
З урахуванням наданих позивачем доказів в обґрунтування моральної шкоди, приймаючи до уваги тілесні ушкодження, отримані при ДТП, негативні наслідки для стану здоров'я після вказаної події та страждання, які зазнав позивач, оскільки тривалий час не мав можливості користуватися автомобілем, і не мав коштів на придбання іншого з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та моральною шкодою, з яких обставин виходив позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди в сумі 15000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Питання судових витрат по сплаті судового збору вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України (а.с. 1, 62, 78).
Керуючись ст. ст. 12, 77-79, 82, 89, 137, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхове товариство “Домінанта” на користь ОСОБА_1 відшкодування з завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у сумі 100000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 13259,41 грн та моральної шкоди у сумі 15000,00 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхове товариство “Домінанта” на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 2761,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Поивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», місце знаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Макухи, 1, код ЄДРПОУ 35265086.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 : РНОКПП: відомості в матеріалах справи відсутні.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2021 року.
Суддя О. М. Дубовік