ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7818/21
провадження № 3/753/3750/21
"16" червня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
20 квітня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 44-3 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року матеріал передано судді Шаповаловій К.В.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 8 квітня 2021 року № 380, 8 квітня 2021 року о 13:00 год за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в салоні краси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не забезпечила дотримання имог щодо профілактики заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а саме: не забезпечила наявність на вході до закладу інформаційні матеріали із зазначенням можливої кількості відвідувачів, залежно від площі та не забезпечила організацію централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни), чим порушила вимоги постанови Кабінету міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, підпункт 12 пункту 3, та вимоги статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 17 травня та 16 червня 2021 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, за місцем проживання та реєстрації, що підтверджується копіями повісток та sms-повідомлень за номером телефону, зазначеному у протоколі.
Зважаючи на те, що відповідно до приписів статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді адміністративного протоколу за частиною першою статті 44-3 КУпАП не є обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративного протоколу, докази, долучені до нього, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачено в «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 6 квітня 2000 року карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Стаття 44-3 КУпАП (в редакції на час складення протоколу про адміністративне правопорушення) передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена стаття 44-3 КУпАП.
Відповідно до статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається із матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є ФОП та надає послуги перукарнями та салонами краси.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обмежувальні протиепідемічні заходи у період дії карантину запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнала та вказала, що всі недоліки будуть усунуті протягом 1 дня.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, опитувальник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , дають підстави для висновку про доведеність вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 44-3 КУпАП.
Згідно із статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи те, що дане порушення не потягло за собою будь-яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, зокрема щире розкаяння, усунення причин правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 22, 23, 33-35, 44-3, 247, 251, 252 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя К.В. Шаповалова