Справа № 641/10107/20 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/1055/21 Курганникова О.А.
Категорія: ст. ст. 122-4, 124 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
02 червня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтями 124, 122-4 КУпАП,-
05 грудня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 281098 стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 04 грудня 2020 року о 19 годині 15 хвилин в м.Харкові, пр.Гагаріна, 179-А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Rogue, д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211440, д.н. НОМЕР_2 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Крім того, 05 грудня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 281097 стосовно ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 04 грудня 2020 року о 19 годині 15 хвилин в м.Харкові, пр.Гагаріна, 179, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Rogue, д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211440, д.н. НОМЕР_2 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 скрився з місця ДТП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.
Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 гривні.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на невідповідність висновків судді обставинам справи, порушення ним норм матеріального і процесуального права.
Зокрема зазначив, що він був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені статтею 268 КУпАП права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме: права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Вказана обставина є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини.
Суд першої інстанції в постанові зазначає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи: даними з протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 281098 від 05.12.2020 та протоколу серії ДПР18 281097 від 05.12.2020, даними схеми ДТП від 04.12.2020, письмовими поясненнями, даними рапорту співробітника поліції.
При цьому, судом не зазначено які ж саме інші докази суд в судовому засіданні досліджував з точки зору їх належності, допустимості, об'єктивності та достатності.
Зазначені матеріали (документи) та фактичні обставини справи не були належним чином дослідженні та перевірені судом, свідки та працівники поліції в судовому засіданні не допитані, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Крім того, судом проведено розгляд справи без його участі, матеріали справи не містять доказів щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також працівники поліції в судовому засіданні взагалі не допитані, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень не попереджались, а отже письмові пояснення свідків без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
У схемі ДТП від 04.12.2020 в порушення пункту 4 розділу IX Інструкції № 1395 відсутня інформація про кількість учасників ДТП; порушення пункту ПДР, результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення) тощо. На його думку, з вказаної схеми неможливо встановити причетність інших учасників дорожнього руху до дорожньо-транспортної пригоди.
Крім цього, в своєму рапорті працівник поліції вказує, що неподалік місця ДТП було виявлено авто, яке скрилось з місця події з характерними пошкодженнями ДТП на передньому бампері, водія поруч з ним та взагалі виявлено не було. Вважає незрозумілим, чому дані про місцезнаходження автомобіля, його характерні пошкодження, власника не зазначені в схемі ДТП від 04.12.2020.
Враховуючи викладене, вважає схему ДТП від 04.12.2020 неналежним та недопустимим доказом, а тому посилання в оскаржуваній постанові на схему ДТП від 04.12.2020, як на доказ вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП є помилковим.
Зауважує, що при встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.
В порушення пункту 8 розділу IX інструкції№1395 матеріали справи жодних даних та фото-, відео- матеріалів, які б підтверджували його причетність до ДТП, не містять.
Одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що про існування оскаржуваної постанови суду він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень та відразу подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Копію оскаржуваної постанови суду взагалі не отримував. Лише 19.03.2021 я ознайомився з матеріалами вказаної справи.
Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 27, 30).
Потерпілий ОСОБА_3 поважних причин неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності не надав.
02 червня 2021 року засобами електронної пошти до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, в якій зазначає, що про розгляд справи дізнався випадково 01 червня 2021 року на сайті «Судова влада».
Вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній обставини спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу ОСОБА_1 , яка вказана ним в апеляційній скарзі, засобами поштового зв'язку у квітні 2021 року направлено судову повістку про виклик в судове засідання на 02 червня 2021 року о 12 годині 00 хвилин. Судова повістка отримана особисто ОСОБА_1 26 квітня 2021 року (а.с. 27).
З огляду на викладене, апеляційним судом вжито всіх необхідних заходів, передбачених статтею 277-2 КУпАП, щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи.
З врахуванням викладеного та виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами за відсутністю належним чином повідомлених осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 КУпАП, суддя виходив з тих обставин, що в його діях міститься склад адміністративних правопорушень, оскільки ним порушено вимоги пунктів 2.10 «а», 12.1, 13.1 ПДР України, його провина у скоєнні правопорушень доведена в повному обсязі.
З таким висновком судді погоджується й апеляційний суд, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з пунктом 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За порушення зазначених пунктів ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Пунктом 2.10 «а» передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
За порушення пункту 2.10 «а» ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.
Судовим розглядом встановлено, що 04 грудня 2020 року о 19 годині 15 хвилин в м.Харкові, пр.Гагаріна, 179-А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Rogue, д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211440, д.н. НОМЕР_2 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому, ставши учасником ДТП, водій ОСОБА_1 покинув місце події.
Внаслідок зазначених подій працівниками поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР № 281098 від 05 грудня 2020 року та серії ДПР18 № 281097 від 05 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за порушення ним пунктів 2.10 «а», 12.1, 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена статтями 122-4, 124 КУпАП.
Крім того, зазначені обставини підтверджуються схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області Бондарева С. від 04.12.2020.
Оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 04 грудня 2020 року, апеляційний суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 міг уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 211440, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , виконавши вимоги пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, а саме під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху врахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу з автомобілем ВАЗ 211440.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доказів на спростування висновків судді про невиконання ОСОБА_1 вимог пунктів 2.10 «а», 12.1, 13.1 ПДР України матеріали справи не містять, не надано таких доказів і апеляційному суду.
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування суддею норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів його причетності до ДТП, яка сталася 04 грудня 2020 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які надані ними в день ДТП, вбачається, що саме водій автомобіля Nissan Rogue, д.н. НОМЕР_1 , був учасником ДТП в районі буд. 179 по пр.Гагаріна в м.Харкові, та покинув місце ДТП (а.с. 6,7).
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність в схемі місця ДТП відомостей про його автомобіль та пошкодження, отримані внаслідок ДТП, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на те, що ОСОБА_1 місце ДТП покинув і на момент приїзду працівників поліції на місці ДТП залишався лише водій автомобіля ВАЗ 211440.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо розгляду справи в суді першої інстанції за його відсутності заслуговують на увагу, однак не спростовують висновків судді щодо наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП. При цьому, апеляційний суд також враховує, що своїм правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не скористався, будучи завчасно та належним чином повідомленим про розгляд його апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом, апеляційним судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, внаслідок порушення ним пунктів 2.10 «а», 12.1, 13.1 ПДР України не спростовують, підстав для скасування постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП не встановлено.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 278-280, 283, 294, 295 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна