Іменем України
18 червня 2021 року
м. Харків
справа № 635/7650/20
провадження №22-ц/818/3572/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Хорошевського О.М.
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року, постановлене суддею Шинкарчуком Я.А.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 25876,36 грн..
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №SAMABWFC00001575241 від 24 травня 2018 року в розмірі 10 085 гривень 06 копійок. В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку підтвердила під підпис факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладених на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені відсотки за користування кредитними коштами. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув. Не застосував практику викладену в Постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року №284/157/20. Також твердження суду про необґрунтованість розрахунку є безпідставними.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що стягненню підлягає лише тіло кредиту, а посилання позивача на підписаний паспорт споживаного кредиту за програмою «Кредитна картка», не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними коштами. Як зазначалось вище, в Анкеті-заяві позичальника не міститься інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику яку саму банківську картку отримує відповідач, в той час як Паспорт кредиту місить інформацію щодо двох карток Універсальну та Універсальну ГОЛД. Крім того, підпис споживача зазначеного Паспорту відбувся 25 травня 2018 року, а Анкету - Заяву було підписано відповідачем 24 травня 2018 року.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 р. змінено організаційно-правову форму та назву Позивача з ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на АТ «АКЦЕНТ-БАНК», про що зазначено у п.1.1. Статуту АТ «АКЦЕНТ- БАНК».
Згідно з банківською ліцензією № 16 від 09.10.2009, ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" має право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».
ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Акцент- Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 24 травня 2018 року підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил гадання банківських послуг в АТ «Акцент - Банк».
У заяві зазначено прізвище відповідача, його анкетні дані, а також, що відповідач висловив свою згоду на те, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними в рекламному буклеті складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг отримує шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www. a-bank.com.ua
Відповідно до тексту зазначеної заяви вбачається, що відповідачем не обраний тип кредитної картки, бажаний кредитний ліміт.
До позовної заяви банком додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті А-Банк, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ - Банк» розміщені на сайті А-Банк Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 12 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_2 складає 25876, 36 грн., із яких: 10 085, 06 грн. - заборгованість за кредитом; 15 791, 30 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що 24.05.2018 року на підставі Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №SAMABWFC00001575241 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано датовану 24 травня 2018 року, підписану сторонами копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк, (а.с.6) та розрахунок заборгованості за кредитним договором №SAMABWFC00001575241 від 24.05.2018 року з якого вбачається, що станом на 12.10.2020 року ОСОБА_2 має заборгованість за вказаним кредитом у розмірі 25876,36 грн з яких: 10085,06 грн. - заборгованості за кредитом; 15791,30 грн. - заборгованості по відсоткам (а.с.5).
Також, позивачем надано паспорт споживчого кредиту від 25.05.2018 року за змістом якого за програмою «Кредитна картка», міститься інформація щодо двох карток Універсальна та Універсальна ГОЛД.
Зі змісту даного паспорту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише в період з 25 травня 2018 року по 01 липня 2018 року.
Також, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази укладення між банком та ОСОБА_2 зазначеного кредитного договору №SAMABWFC00001575241від 24.05.2018 року.
Також, судова колегія звертає увагу, що анкета-заява заповнена і підписана 24.05.2018 року, не містить істотних умов кредитного договору, а паспорт споживчого кредиту стосується двох карток Універсальна та Універсальна ГОЛД і підписаний 25.05.2018 року, документів які б підтверджували яку саме картку отримав відповідач суду не надано.
Також не надано і розрахунку заборгованості з якого б вбачалась на яку суму, за який період та якою відсотковою ставкою було розрахована заборгованість по відсоткам.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2ст. 76 ЦПК).
Беручи до уваги вище викладене, судова колегія не вбачає підстав для стягнення нарахованої заборгованості за відсотками.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3ст. 389 ЦПК України, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М.Хорошевський
Судді: І.В.Бурлака
В.Б.Яцина
Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року