10 червня 2021 року
м. Харків
справа № 646/6528/18
провадження №22-ц/818/1078/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,
сторони у справі:
позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про залучення до участі у справі правонаступника при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року, постановлене у складі судді Шелест І.М.,
установив:
У вересні 2018 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (надалі - КП «Харківводоканал») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь підприємства заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2015 по 31.03.2017 у розмірі 1337,23 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.03.2015 по 31.03.2017 у розмірі 732,62 грн., інфляційні витрати - 253,11 грн., 3% річних від простроченої суми - 54,93 грн.; покласти витрати по сплаті судового збору на відповідачів.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року позовні вимоги КП «Харківводоканал» задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 2377,89 грн., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2015 по 31.03.2017 - 1337,23 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.03.2015 по 31.03.2017 - 732,62 грн., інфляційні витрати - 253,11 грн., 3% річних від простроченої суми - 54,93 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» судовий збір у розмірі 1762 грн. в рівних частинах з кожного.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, якою вона просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити; стягнути з КП «Харківводоканал» на її користь судові витрати.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2019 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції в судовому засіданні.
В судовому засіданні 10 червня 2021 року апелянтом заявлено клопотання про залучення її в якості правонаступника померлої ОСОБА_1 , яка є її матір'ю.
З повідомлення Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) від 26.01.2021 №107/01-16 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась, заяви про прийняття або про відмову від спадщини не подавались. Свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_1 нікому не видавалось.
Згідно інформаційних довідок з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 19.10.2018 місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 10.06.2019, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №8660.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №240191435 від 12.01.2021 32/100 частин 3-кімнатної комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування р.№9926 від 03.10.2003, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Костенко С.А.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 18.02.2021 місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні апелянт зазначила, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , яка є її мамою вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час її смерті та отримала свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ст. 46, ч.1 ст.47 ЦПК України).
Виходячи зі змісту зазначених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною 4 статті 25 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №8660.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Зобов'язання з оплати комунальних послуг включаються до складу спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Cпадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України, у редакції станом на час відкриття спадщини, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 55,254, 260, 261 ЦПК України, суд
Залучити до участі у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук