Апеляційне провадження № 11сс/818/1055/21 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа № 645/3054/21 (провадження 1-кс/645/741/21) Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: скарги на бездіяльність
(вступна та резолютивна частина)
14 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5
заявника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури, -
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури під час досудового розслідування та призначено в цій частині судовий розгляд заяви в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова в судовому засіданні на 13 травня 2021 року о 10 годині 15 хвилин та відмовлено у відкритті провадження в частині вимог вказаної скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури щодо стягнення з Немишлянської окружної прокуратури грошової суми за завдану моральну шкоду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року та задовольнити вимоги скарги. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Зазначила, що 12 травня 2021 нею подана до Фрунзенського районного суду м. Харкова скарга на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури, в якій вона просила постановити ухвалу про зобов'язання вчинити певну дію - а саме, згідно ст. 130 КПК України стягнути грошові кошти за завдану їй моральну шкоду бездіяльністю Немишлянської окружної прокуратури, яка не відноситься до вимог позовного провадження за правилами цивільного судочинства, а є вимогою ст. 130 КПК України, оскільки нею в скарзі зазначено суть всіх фактів бездіяльності по всім заявам, поданим нею до ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області. А тому, вважає, що її вимоги підлягають оскарженню до слідчого судді в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів постановила рішення щодо проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2021 року за відсутності прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Вислухавши доповідь судді, заслухавши пояснення заявника, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 12 травня 2021 року ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури, в якій вона просила зобов'язати уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури належним чином здійснювати процесуальне керівництво за проведенням досудового розслідування за вищезазначеними кримінальними провадженнями та стягнути на її користь з Немишлянської окружної прокуратури грошовій кошти в сумі 5000 грн за завдану її моральну шкоду.
В обгрунтування скарги ОСОБА_6 посилалась на неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування, у зв'язку з яким вона має право на відшкодування (компенсації) шкоди. Посилаючись на ст.ст. 16, 23, 1167, Цивільного кодексу України, зазначала, що має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, оскільки згідно виписки медичної картки стаціонарного хворого №3326 від 06.05.2016, виданої КЗОЗ «ХМКЛ №8» , вона страждає на захворювання ревматоїдний артрит та в неї виявлена стійка непрацездатність, причиною якої послугував ревматоїдний артрит складної форми. Тому, вона, як позивач, оцінює моральну шкод, за завдані їй страждання та приниження честі, гідності та ділової репутації у розмірі 5000 грн. та просить її стягнути з відповідача.
Відмовляючи у відкритті провадження за вказаною скаргою ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди з Немишлянської окружної прокуратури, слідчий суддя виходив з того, що скарга не може бути прийнята до провадження в рамках розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбачених ст. 393 КПК України, оскільки дана вимога вирішується в порядку позовного провадження за правилами цивільного судочинства.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду, що кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Проте, таке право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави, як зазначено у п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» .
Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов. Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачена ст.303 КПК України. Встановлений ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 , поданої нею до слідчого судді (а.с.1-7), вона, посилаючись на ст. 130 КПК України та на ст.ст. 16, 23, 1167 Цивільного кодексу України, просить стягнути з Немишлянської окружної прокуратури грошову суму за завдану їй моральну шкоду в сумі 5000 грн, обґрунтовуючи цю вимогу неефективним здійсненням прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування та наявністю у неї права на відшкодування (компенсацію) шкоди, як у позивача, на підставі ст.ст. 16, 23, 1167 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення її прав та спричиненої стійкої непрацездатності та отриманого захворювання на хворобу «ревматоїдний артрит». Шкоду ОСОБА_6 , як позивач, оцінює в 5000 грн. та просить її стягнути з відповідача за завдані їй страждання та приниження честі, гідності та ділової репутації.
Вказані вимоги скаржника не можуть бути вирішені в порядку розгляду слідчим суддею скарги, поданої на бездіяльність уповноважених осіб Немишлянської окружної прокуратури, оскільки чинне законодавство України передбачає можливість захисту таких прав в судовому порядку на підставі норм ЦПК України, шляхом звернення з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції, як позивача з позовом про відшкодування моральної або матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій.
А тому, посилання скаржника на норми ст. 130 КПК України, як на підставу виплати їй відшкодування збитків не можна визнати обгрунтованими, оскільки відповідно до зазначеної норми кримінального кодексу України, підлягає відшкодуванню (компенсації) шкода, яка завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду у випадках та в порядку, передбачених законом.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується (компенсується) у випадках та порядку, передбачених Цивільним кодексом України (п. 2 ч. 2 ст. 1167, ст. 1176) і Законом України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Згідно із зазначеним Законом відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
Право на відшкодування шкоди виникає у випадках: 1) ухвалення виправдувального вироку суду; 2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 3) закриття кримінального провадження за відсутності події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливостей їх отримати.
Таке право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у ст. 1 вказаного Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках встановлення фактів порушень прав і свобод громадянина обвинувальним вироком суду чи іншим рішенням суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду), або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами таких заходів.
А тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності процесуальних підстав для відкриття провадження в цій частині вимог ОСОБА_6 щодо стягнення з Немишлянської окружної прокуратури грошової суми за завдану моральну шкоду.
За таких обставин, ухвала слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 травня 2021 рокузалишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді