Житомирський апеляційний суд
Справа №285/6016/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мозговий В.Б.
Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.
14 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Трояновської Г.С, Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання: Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/6016/13-ц за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року, яка постановлена суддею Мозговим В.Б. в м. Новоград-Волинський
встановив:
У жовтні 2020 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, на обґрунтування якої зазначив, що на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.2014 р. №285/6016/13-ц було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Вектор плюс» заборгованість за кредитним договором № 0501/0308/71-041 від 21.03.2008 в розмірі 351474,67 грн. На підставі виконавчого листа державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. З метою забезпечення виконання умов даного кредитного договору, був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 . 09 грудня 2015 року ТОВ «ФК» «Вектор плюс» набуло право власності на вказану іпотечну квартиру в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, враховуючи, що в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось повне виконання зобов'язання за кредитним договором, а потім і на підставі рішення суду, і на даний час його обов'язок як боржника за виконавчим листом відсутній, просить суд визнати виконавчий лист №285/6016/13 від 05.09.2014 р. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено. Відновлено виконання за виконавчим листом № 285/6016/13 від 05.09.2014, яке було зупинено ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 жовтня 2020 року.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, заявником у справі надано докази, які підтверджують, що кредитор та іпотекодержатель ТОВ «ФК» «Вектор плюс» задовольнив свої вимоги в розмірі 351 474,67 грн. за рахунок іпотеки - квартири, вартість якої згідно висновку експерта станом на 09.12.2015 року становила 368 900,00 грн. Відтак зобов'язання ОСОБА_1 припинилися. Вказані обставини та подані докази свідчать про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому судом необґрунтовано відмовлено у задоволені заяви.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу представник стягувача не скористався.
В судовому засіданні представник боржника доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник ТОВ «ФК» «Вектор плюс» в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що 21 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0501/0308/71-041, за умовами якого позивальник отримав кредит в розмірі 42500 доларів США на строк до 19 березня 2038 року.
З метою забезпечення виконання умов даного кредитного договору, був укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1 .
В подальшому ТОВ «ФК» «Вектор плюс» набуло право вимоги за вищевказаними договорами на підставі договору факторингу № 15 та договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року.
05 вересня 2014 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, на виконання рішення суду, було видано виконавчий лист №285/6016/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Вектор плюс» заборгованості за кредитним договором №0501/0308/71-041 у сумі 4397281 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на дату розрахунку складає 351 474,67 грн.
09 грудня ТОВ «ФК» «Вектор плюс» набуло право власності на вищевказане іпотечне майно, яке було предметом іпотеки на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №0501/0308/71-041 від 21.03.2008, на підставі іпотечного застереження в позасудовий спосіб шляхом здійснення іпотекодежателем реєстрації права власності в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
В цей же день приватним нотаріусом, було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК» «Вектор плюс» на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі винайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Під час розгляду справи було встановлено, що наразі в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлевої Алли Михайлівни, ТОВ «ФК» «Вектор плюс», третя особа орган опіки і піклування Житомирської міської ради про скасування рішення та державної реєстрації за ТОВ «ФК» «Вектор плюс» права власності на квартируАДРЕСА_1 , витребування цієї квартири та повернення її власнику.
В межах даної справи судом 12 січня 2017 року винесена ухвала про забезпечення позову, якою, в тому числі, заборонено суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості - квартириАДРЕСА_1 .
Крім того наданий час в провадженні суду також перебуває справа за позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» «Вектор плюс», в якому боржник просив визнати зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №0501/0308/71-041 від 21.03.2008 та іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 21.03.2008, такими, що припинили свою дію внаслідок його виконання, проведеного належним чином.
Отже встановлені обставин свідчить про те, що наразі питання про визнання зобов'язання таким, що припинилося внаслідок виконання, проведеного належним чином є спірним та вирішується в рамках позовних вимог і на наданий час у ОСОБА_1 відсутнє бажання доброї волі на виконання рішення суду, яким з нього стягнуто борг. Доказів про добровільне виконання даного рішення суду боржником чи іншою особою матеріали справи не містять.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, враховуючи, що боржником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знаходять свого підтвердження при розгляді та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року.
Головуючий Судді