Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3761/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 37 Доповідач Талько О. Б.
08 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/3761/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», третя особа- ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та інфляційних втрат, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П.,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, в якому зазначив, що 19 липня 2013 року, на 156 км. автодороги Київ-Чоп, з вини ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Toyota RAV 4 НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув його син ОСОБА_3 .
На момент даної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ « Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ « Страхова компанія « АРКС».
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 ЦК України. Питання щодо виплати страхового відшкодування в судовому порядку не було вирішене, оскільки після встановлення судом вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, відповідач зобов'язаний був здійснити виплати без будь-якого примусу.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування становив 100000 грн. на одного потерпілого. Пунктом 9.5 даної норми також передбачено нарахування інфляційних втрат на страхове відшкодування відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Позивач вказує, що 6 січня 2016 року, після набрання вироком суду законної сили, він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вказана заява була залишена без відповідного реагування, що змусило його звернутися до суду з даним позовом.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути з ПрАТ « СК АРКС» 100000 грн. страхового відшкодування та 79600 грн. інфляційних нарахувань.
Рішенням Корольовського районного суду Житомирської області від 27 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ “ СК “ АРКС” на користь ОСОБА_1 90942 грн. 52 коп. страхового відшкодування та 72390 грн. 98 коп. інфляційних втрат, що разом становить 163333 грн. 50 коп.
Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9605 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що при вирішенні спору суд застосував Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в чинній на даний час редакції, проте до спірних правовідносин слід було застосовувати цей Закон в редакції, яка була чинною на час укладення полісу, тобто 14 вересня 2012 року.
Також звертає увагу на ту обставину, що ліміт відповідальності страховика, визначений у п.9.3 ст.9 вказаного Закону, не є ґарантованим страховим відшкодуванням, а є лімітом, в межах якого страховик має право здійснювати страхове відшкодування.
Відповідно до положень п.22.3 ст. 22 даного Закону ( в редакції, яка була чинною на час укладення страхового полісу) страховик зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, розмір якої становить не більше 5% ліміту, визначеного у п.9.3 ст. 9 цього Закону.
27 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода сталася за участю двох транспортних засобів, застосувавши систему пропорційної відповідальності у розмірі 50%, страховик виплатив позивачеві 2028 грн. 74 коп. витрат на лікування сина та 3245 грн. витрат на поховання.
Окрім того, під час розгляду кримінального провадження суд частково задовольнив цивільний позов ОСОБА_1 та стягнув на його користь зі страхової компанії 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 10036 грн. страхового відшкодування, в тому числі: 2028 грн. 70 коп. витрат на лікування сина; 3245 грн. витрат на поховання; 4763 грн. 08 коп. витрат на виготовлення та облаштування надгробного пам'ятника.
Загальний розмір відшкодування, виплаченого ОСОБА_1 , становить 20310 грн. 57 коп.
Також зі страхової компанії на користь матері померлого- ОСОБА_4 , стягнуто 5000 грн. моральної шкоди.
Отже, питання щодо відшкодування позивачеві шкоди, завданої смертю сина, було вирішене вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року.
Таким чином, страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування в межах ліміту, враховуючи надані докази понесених позивачем витрат та визначений законодавством розмір моральної шкоди.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Окрім апеляційної скарги, відповідач також подав до суду заяву про поворот виконання рішення суду першої інстанції, в якій зазначив, що 24 грудня 2020 року на рахунок Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року, платіжними дорученнями були перераховані кошти у розмірі 90942 грн. 52 коп. та 72390 грн. 98 коп. В подальшому, вказані кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_1 , у зв'язку з чим 28 грудня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконачого провадження.
З огляду на вищезазначене, відповідач просив допустити поворот виконання рішення суду першої інстанції та стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ “ СК “ АРКС” 163333 грн. 50 коп.
Окрім того, відповідач просив повернути ПрАТ “ СК “ АРКС” сплачений у виконавчому провадженні №63953158 виконавчий збір у розмірі 16333 грн. 35 коп. та 195 грн. 30 коп. витрат на проведення виконавчих дій, а також 9605 грн. судового збору та 960 грн. 50 коп. виконавчого збору, які були сплачені в межах виконавчого провадження №63234872.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та заяву про поворот виконання рішення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 19 липня 2013 року, близько 16 год. 40 хв., на 156 км. автодороги Київ-Чоп, з вини ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Toyota-RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув син позивача ОСОБА_3 .
На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу була застрахована у АТ “ СК “ АХА Страхування”, правонаступником якої є ПрАТ “ Страхова компанія “ АРКС”, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3536776, укладеним 13 вересня 2012 року.
29 липня 2014 року відповідач сплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3245 грн. Окрім того, 30 липня 2014 року позивачеві також були перераховані кошти у розмірі 2028 грн. 74 коп. в якості вилати страхового відшкодування.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14918 грн. 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 80000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з АТ “ Страхова компанія “ АХА Страхування” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10036 грн. 83 коп. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.9.3 ст. 9 Закону України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого. Відтак, враховуючи добровільно сплачене відповідачем страхове відшкодування, а також кошти, які були стягнуті зі страхової компанії на користь позивача на підставі вироку, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача 90942 грн. 52 коп. страхового відшкодування.
Окрім того, посилаючись на п. 9.5 ст. 9 Закону України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних странспортних засобів”, суд стягнув на користь позивача 72390 грн. інфляційних втрат.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки питання щодо відшкодування страховиком шкоди, заподіяної позивачеві внаслідок смерті сина, була вирішена судом при розгляді кримінального провадження. Суд, застосувавши положення ст.ст.22,23,27 Закону Україи “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, стягнув зі страхової компанії на користь ОСОБА_1 витрати на лікування та поховання сина, а також відшкодував моральну шкоду.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на п.п.9.3 та 9.5 ст. 9 Закону України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Так, п.9.3 ст.9 даного закону передбачено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого.
Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін ( п.9.5 ст. 9 цього Закону).
Пунктом 9.1 ст. 9 даного Закону визначено, що страхова сума- це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Отже, у даному випадку законодавець визначив максимальний розмір страхової суми, в межах якої страховик відшкодовує шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих.
Однак, та обставина, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 грн. на одного потерпілого, не є безумовною підставою для стягнення страхового відшкодування саме у такому розмірі. Шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю третьої особи, має бути оцінена у встановленому цим Законом порядку й відшкодовується у межах страхової суми.
Оскільки вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року стягнуто зі страхової компанії на користь позивача страхове відшкодування у зв'язку зі смертю сина, й відсутні підстави для стягнення цих коштів на підставі ст. 9 вказаного Закону, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1 статті 444 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення ( визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року відповідач 24 грудня 2020 року перерахував на рахунок Подільського РВДВС у м. Київ 90942 грн. 52 коп. страхового відшкодування та 72390 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань.
Окрім того, відповідачем сплачено 16333 грн. 35 коп. виконавчого збору та 195 грн. 30 коп. витрат на проведення виконавчих дій.
Аналіз норм ст. 444 ЦПК України свідчить, що поворот виконання - це процесуальна форма захисту прав боржника. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011 вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу ( боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого ( зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим ( зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна ( або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна ( виконання дій) відпала.
Враховуючи вищезазначене, із позивача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» підлягає стягненню 163333 грн. 50 коп., які були стягнуті на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року.
Оскільки виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та судовий збір не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду на користь ОСОБА_1 , а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384,444 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити.
Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування та інфляційних втрат.
Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про поворот виконання рішення задовольнити.
Допустити поворот виконання заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 липня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 163333 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: