Провадження № 33/803/991/21 Справа № 199/954/21 Суддя у 1-й інстанції - Дяченко І. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
17 червня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Сидоренко В.В.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 24.12.2020 року о 00 годин 20 хвилин в м. Дніпро по пр. Слабожанському 1п, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, згідно висновку №5944 від 07.01.2021 року медичного закладу КП «ОМПЦЛЗ'ДОР, до патрульної поліції водій ОСОБА_1 для складання протоколу не з'явився, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
У клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає про те, що розгляд справи судом першої інстанції було проведено у його відсутність та без належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Крім цього, вказує, що про існування даної постанови дізнався лише 23 травня 2021 року оскільки був зупинений працівниками поліції, після чого звернувся за правовою допомогою. Зазначає, що адвокат ознайомився з матеріалами справи та отримав постанову суду лише 28 травня 2021 року та звернувся з апеляційною скаргою 04 червня 2021 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом вказували б на те, що він 24 грудня 2020 року керував вищевказаним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Так, зазначає, що висновок щодо результатів огляду на стан сп'яніння є недійсним, оскільки отриманий з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки в матеріалах справи відсутні лабораторні дослідження з приводу наявності наркотичної речовини у його крові. Крім того, зазначає, що в порушення даної Інструкції йому не надано було копію такого висновку. Також вказує на те, що у працівників поліції не було підстав для направлення його для проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки матеріали справи не місять будь-яких доказів того, що він мав ознаки наркотичного сп'яніння, які виявлені працівниками поліції та які б були достатньою підставою для направлення його на проведення такого огляду.
Крім цього, зазначає про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектор поліції не здійснював його виклик до УПП в Дніпропетровській області, чим порушив його право на захист та інші процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні захисник Сидоренко В.В. підтримав подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу та просив її задовольнити, постанову суду скасувати і закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу та з підстав викладених у ній просив її задовольнити. Додатково зазначив, що 24 грудня 2020 року він дійсно був зупинений працівниками поліції та йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Прибувши до закладу охорони здоров'я, він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, який не виявив алкоголю та здав сечу на аналізи. Після чого, лише 23 травня 2021 року коли був зупинений працівниками поліції він дізнався про наявність постанови за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно нього.
Мотиви апеляційного суду.
Щодо строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після її закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції в якому проголошувалось рішення суду, копію якого його захисник отримав тільки 28 травня 2021 року, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження.
Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши докази наявні в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що викладене в постанові суду першої інстанції твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №343417 від 20 січня 2021 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; висновком лікаря КП “ОМПЦЛЗС” ДОР” №5944 від 07.01.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 24 грудня 2020 року керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, рапортом співробітників поліції, з якого видно, що 24 грудня 2020 року було зупинено автомобіль Ауді А6 під керуванням ОСОБА_1 , який пройшов огляд на стан сп'яніння та відповідно до висновку №5944 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
До початку розгляду апеляційної скарги від ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшло клопотання про виклик та допит свідка, у задоволенні якого апеляційним судом було відмовлено, оскільки обставини, які може підтвердити вказаний свідок ОСОБА_1 та його захисником не оскаржуються.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що справа про адміністративне правопорушення не містить доказів, що останній 24 грудня 2020 року керував автомобілем у стані наркотичного сп'яніння у зв'язку з невідповідністю висновку огляду на стан сп'яніння вимогам Інструкції, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 зазначеної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року (Далі - Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння...), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відтак, відповідно до положень вказаної Інструкції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння працівниками поліції було забезпечено його доставку до закладу охорони здоров'я з метою проходження медичного огляду.
При цьому, апеляційний суд не може погодитись з доводами ОСОБА_1 та його захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у висновку медичного огляду відсутні посилання на ознаки наркотичного сп'яніння, які були виявлені поліцейськими, оскільки у даному випадку ОСОБА_1 ставиться у провину саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а тому підстави для направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду у даному випадку не було предметом судового розгляду.
Так само суд не може взяти до уваги посилання захисника про те, що лікарем було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року в тій частині, що матеріали справи не містять відомостей, яким чином у ОСОБА_1 було виявлено наркотичне сп'яніння, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до п.п. 10, 12 розділу ІІІ Інструкції, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Як пояснив сам ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду, після прибуття до закладу охорони здоров'я він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, який встановив відсутність алкоголю у нього та здав свою сечу на аналіз.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що предметом лабораторного дослідження у закладі охорони здоров'я були зразки сечі ОСОБА_1 на підставі яких було зроблено висновок, що останній перебував у стані наркотичного сп'яніння.
При цьому, положення Інструкції, на порушення якої посилається захисник, не містять вимог щодо долучення лабораторних досліджень або матеріалу, який був наданий для їх проведення, до матеріалів справи, оскільки, як зазначалось вище, вони зберігаються у закладі охорони здоров'я, який проводив відповідний огляд, а тому посилання ОСОБА_1 та його захисника в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.
Аналогічно з викладеним, апеляційний суд вважає неприйнятними доводи ОСОБА_1 та його захисника в тій частині, що лікарем медичного закладу не було надано копію такого висновку ОСОБА_1 одразу ж після проведення огляду, оскільки вказаний висновок було складено лише 07 січня 2021 року, після фактичного проведення лабораторних досліджень та отримання його результатів, що повністю узгоджується з положенням п. 20 Інструкції.
Доводи ОСОБА_1 щодо порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи судом першої інстанції є слушними, однак зазначені порушення були усунуті під час апеляційного перегляду та ОСОБА_1 було надано можливість скористатись усім об'ємом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
При розгляді справи судом, порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Піскун