Справа № 418/3659/20
2/418/13/21
Іменем України
03 червня 2021 року Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Гуцола М.П.;
за участю секретаря Вороніної І.О.;
позивача ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міловський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
20.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Міловського районного суду Луганської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міловський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Посилається на те, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем старша дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась проживати із матір'ю, а менша ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилась проживати з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до судового наказу, виданого 08.05.2020 року Міловським районним судом Луганської області, було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 30.04.2020 року і до досягнення повноліття, тобто на утримання дочки ОСОБА_4 з позивача продовжують стягуватися аліменти та заборгованості по їх сплаті Міловським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), хоча дитина з відповідачем не проживає, що суперечить основним засадам отримання аліментів. За таких обставин позивач ОСОБА_1 , вважає, що стягнення аліментів на користь відповідача підлягає припиненню, адже аліменти стягуються на користь того з батьків, з ким постійно проживає дитина. Крім того, за позивачем утворилась заборгованість зі сплати аліментів на користь відповідача саме за той період, коли одна дочка проживала зі мною, стягнення якої буде суперечити природі аліментних зобов'язань.
20.11.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання просить відмовити позивачу у задоволені позову.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з'явилась, повідомила, що у зв'язку з хворобою дитини, не зможе прибути.
Представник третьої особи Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, приходить до наступного.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем старша дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась проживати із матір'ю, а менша ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилась проживати з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 235 від 08.08.2020 року.
Відповідно акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї від 10.08.2020 року ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
Згідно довідки Мусіївської сільської ради Міловського району Луганської області від 09.10.2020 року № 298 за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_6 батько, ОСОБА_7 мати, ОСОБА_4 донька.
Відповідно до судового наказу, виданого 08.05.2020 року Міловським районним судом Луганської області, було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 30.04.2020 року і до досягнення повноліття.
За змістом розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на 03.09.2020 року стягнення за виконавчим документом звернено на заробітну плату боржника у розмірі 10303, 88 грн.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, що з 2020 року дитина ОСОБА_4 не проживає з матір'ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 .
Згідно постанови Луганського апеляційного суду від 01.06.2021 року місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визначено з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з батьком - позивачем по справі та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі судового наказу Міловського районного суду Луганської області від 08.05.2020 року.
Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду, тобто з 20.10.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням обставин справи, а також того, що відповідач ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів про неможливість стягнення з неї аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.
На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міловський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих на підставі судового наказу Міловського районного суду Луганської області від 08.05.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 20.10.2020 року до досягнення повноліття дитиною.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Учасникі справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Міловським РВ УМВС України в Луганській області від 30.08.1996 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий органом 4444, від 20.08.2019 року.
Третя особа: Міловський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зареєстрований за адресою: вул. Миру, буд 38, смт. Мілове, Луганської області, ЄДРПОУ: 34311560.
Повний текс рішення виготовлений 11.06.2021 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, через Міловський районний суд Луганської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: М.П. Гуцол