Справа № 417/711/21
Провадження № 3/417/223/21
"18" червня 2021 р. смт Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В. М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за адміністративним протоколом серії СхРУ №211970 від 26.05.2021 та додані до нього матеріали, які надійшли з Державної прикордонної служби України відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Розсохувате Марківського району Луганської області, громадянина України, працюючого інспектором прикордонної служби 2 категорії-механік-водій групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », категорії (тип 6), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,, якому роз'яснено права передбачні ст.268 КУпАП та ст.ст.10, 63 Конституції України,-
01.06.2021 до Марківського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ №211970 від 26.05.2021 року за ч.3 ст.172-20 КупАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно вказаного протоколу, 26.05.2021 о 21 год. 20 хв. інспектор прикордонної служби 2 категорії механік-водій групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старший сержант ОСОБА_1 прибув до відділу прикордонної служби "Марківка" (на територію військового містечка) в стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП
Під час судового розгяду ОСОБА_1 пояснив суду, що 26.05.2021 року він зранку змінився зі служби та перебував у відсипному за місцем свого проживання, приблизно о 18 годині 00 хвилин він поїхав до с.Марківка до аптеки, на мотоциклі "Ява", забувши вдома посвідчення водія та інші документи, також він не взяв шолома, оскільки дуже поспішав. Його зупинила поліція та склала постанову за те, що він керував транспортним засобом - мотоциклом, без шолома та без документів, коли складали постанову він вступив у конфлікт з поліцією та розсердившись, що його затримують сказав в жарт, що ще й вживав алкоголь. Поліцейські жарту не зрозуміли за це неправомірно склали на нього протокол, що ніби то він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, повідомили про це в.о. начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітана ОСОБА_2 , який прибув на місце події та запросив його проїхати на підрозділ для дачі пояснень. Він погодився, оскільки не вживав алкоголю того дня, приїхавши на підрозділ ОСОБА_2 направив його до лікарні, щоб з'ясувати чи має він ознаки сп'яніння. Він не заперечував, бо вважав, що капітан діє в межах наданих йому повноважень. В лікарні вийшов, якийсь чоловік та виніс в коридор пристрій в який він подув, результатів йому відразу не не показали. Через хвилин 10 чоловік виніс та віддав протокол в якому було вказано, що він у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 , просив суд витребувати у підрозділі відомості про графік його служби 26.05.2021 та надати оцінку протоколу № 102 в ньому вказано що він направлений на огляд о 21:55 26.05.2021 і в цей же час 21:55 вже результати дослідження, тобто навіть хвилини не витрачено на огляд, як наслідок - алкогольне сп'яніння. Пізніше він почав з'ясовувати, та з'ясував, що такої форми медичної документацї як ФОРМА 1291 взагалі не існує, що в свою чергу ставить під сумнів, що він був у стані сп'яніння, а відтак справу просить закрити та не притягувати його до відповідальності. Будь-яких претензій до керівництва не має.
Клопотання про витребовування з підрозділу ДПС "Марківка" інформації про про графік його служби 26.05.2021 було судом задоволено.
08.06.2021 на адресу суду направлено вищевказану інформацію. Так згідно витягу з книги прикордонної служби ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " І категорії( тип Б) Луганського прикордонного загону особистий номер ОСОБА_1 -25 та з 20:00 25.05.2021 по 05:00 26.05.2021 він ніс службу в наряді та з 05:00 по 07.40 26.05.2021 в іншому наряді.
18.06.2021 Меженський в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення судового розгляду суду не надавалося.
В силу приписів ст.268 КУпАП вважаю за можливе завершити розгляд справи без участі ОСОБА_1 за наявними у суду доказами, оскільки його присутність не є обов'язковою.
Враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши повно, об'єктивно матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінивши докази в їх совокупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутнійсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП, яка передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, суддя не може самостійно збирати докази та таким чином надавати переваги будь-яким особам.
Згідно протоколу, що надійшов до суду, 26.05.2021 о 21 год. 20 хв. інспектор прикордонної служби 2 категорії механік-водій групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старший сержант ОСОБА_1 прибув до відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (на територію військового містечка) в стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП. Згідно протоколу ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою і другою цієї статті, вчинені особою:
-яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення;
-в умовах особливого періоду.
Таким чином, законодавець визначив в ч.3 ст. 172-20 КУпАП два склади правопорушення, для кваліфікації за ч.3 ст. 172-20 КУпАП дій особи, яка вчинила дії, передбачені частиною першою і другою ст. 172-20 КУпАП в умовах особливого періоду не обов'язкова наявність в її діях ознаки повторності.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період це, зокрема, період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року в Україні оголошено часткову мобілізацію, яка діє з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018. № 60-1543/0/2-18 зазначив, що забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє. При цьому в листі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Так ч.1 ст.172-20 КУпАп передбачає відповідальність за:
- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -
Таким чином, ч.1 ст.172-20 КУпАП містить чотири самостійні склади для притягнення до адміністративної відповідальності. Вказані правопорушення мають прямий умисел.
ОСОБА_1 , інкримінується поява, як військовослужбовця, до відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (на територію військового містечка) в стані алкогольного сп'яніння. Проте, свідків події, як вказано в протоколі не має (а.3)
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 26.05.2021 перебував на службі до 07:40 (а.с.22)
Цього ж дня о 21:30 на вимогу в.о.начальника ОСОБА_1 прибув до підрозділу для дачі пояснень по факту щодо складання відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП про що свідчить рапорт (а.с.12), при цьому в самому протоколі вказано, що ОСОБА_1 прибув на підрозділ 26.05.2021 о 21 год.20 хв.
Як доказ факту сп'яніння ОСОБА_1 долучено протокол № 102, в якому вказано, що ОСОБА_1 направлений на огляд 26.05.2021 о 21:50 при цьому в ньому вказано, що оцінено зовнішній вид, поведінку, стан свідомості, мовні здатності, вегетативно-судинні реакції, дихання, рухову сферу, міміку, ходьбу, досліджено вдихаєме повітря драгером алкотест 6820 на що не витрачено навіть 1 хвилину, оскільки час та результат дослідження - 21:55, що вже ставить під сумнів огляд на стан сп'яніння
Крім того протокол складено на бланку до Інструкції, яка була затверджена Наказом МОЗ України від 27.12.1999 №302 і втратила чинність на підставі наказу МОЗ України від 26.10.2009 №774.
Інших доказів перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння суду не надано.
З огляду на викладене, суд зазначає, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріпленастаттею 62 Основного закону Українита передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.97.1997 передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010у справі щодо офіційного тлумачення положень частини першоїстатті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того,стаття 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, астаття 18 цього Законувизначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» від 23.02.2006 з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення УкраїноюКонвенції про захист прав людини і основоположних свободі протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).
Так вважаю, що в цій справі докази між собою не узгоджуються: в протоколі вказано, що ОСОБА_1 прибув на підрозділ о 21:20 (а.с.3), в рапорті часом прибуття вказано 21:30 (а.с12), а протокол, яким засвідчено факт сп'яніння взагалі складено на бланкі (а.с.16), який як вже зазначалося вище, втратив чинніність ще в 2009 році та й сам огляд що не тривав і 1 хвилини є сумнівним. Крім того суд звертає увагу і на той факт, що на підрозділ ОСОБА_1 з'явився на вимогу керівника, як те зафіксовано і в самому рапорті(а.с12)
Наявність самого протоколу, без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість.
Отже, суд у цій справі констатує відсутність «поза будь-яким розумним сумнівом» доказів того, що ОСОБА_1 26.05.2021 з'явився до відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (на територію військового містечка) в стані алкогольного сп'яніння, а відтак в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Стаття 247 КУпАП передбачає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Так зокрема п.1 ч.1 ст.247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушенняне може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність події і складу адміністративного правопорушення
Відповідно до положень ст.284 КУпА при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи
Оскільки, судом приймається рішення про закриття справи відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП судовий збір стягненню не підлягає
Керуючись ст.62 Конституції України, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області.
Суддя В. М. Шкиря