Ухвала
18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 569/9570/19
провадження № 61-9579ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Філюк Валентина Михайлівна, про встановлення нікчемності заповіту, застосування наслідків нікчемності,
встановив:
09 червня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Орловська Я. Б. засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у вищевказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Представник заявника у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, вказує, що копію постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 08 червня 2021 року в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області, що підтверджується фото останньої сторінки цивільної справи із записом про дату отримання копії оскаржуваної постанови.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення -якщо така адреса в особи відсутня.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення та надані докази на підтвердження вказаної обставини не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України. Крім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 29 квітня 2021 року надісланий до реєстру 29 квітня 2021 року, оприлюднений 05 травня 2021 року, однак заявник звернувся до суду з касаційною скаргою лише 09 червня 2021 року.
Більш того, з постанови Рівненського апеляційного суду вбачається, що позивач ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 29 квітня 2021 року, а тому був обізнаний про рух справи.
Із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення. Тому заявнику слід надати суду касаційної інстанції такі докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт, довідку апеляційного суду щодо отримання/неотримання ОСОБА_1 та його представником копії повного тексту постанови від 29 квітня 2021 року).
У зв'язку з тим, що наведені представником заявника підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представник заявника вказує, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого долучає до касаційної скарги копію посвідчення, згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсяучасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язанимиз порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ. Відповідно до статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення нікчемності заповіту, застосування наслідків нікчемності, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позивачем касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, за подання касаційної скарги заявник не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн.
Враховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 3 073, 60 грн (1 921, 00 грн * 0,4 * 2 * 200 %).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 073, 60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
У відповідності до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов