10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 697/2441/18
провадження № 61-9544ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути
з останнього аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду
з позовом і до досягнення дітьми повноліття.
Заочним рішенням Канівськогоміськрайонного суду Черкаської області
від 17 січня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1
на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
в розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи
з 13 листопада 2018 року і до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення суду, яку частково задоволено ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області
від 01 вересня 2020 року, заочне рішення суду від 17 січня 2019 року скасовано, призначено до розгляду справу про стягнення аліментів.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Канівського районного суду Черкаської області із клопотанням про відсторонення від участі у справі неналежної особи - адвоката Гончарука А. В., у зв'язку із відсутністю у нього повноважень та притягнення останнього до адміністративної відповідальності за введення в оману та прояв неповаги до суду.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2019 року у задоволенні клопотання про відсторонення від участі у справі
та притягнення до адміністративної відповідальності адвоката Гончарука А. В. відмовлено.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 листопада 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду
в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
10 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області
від 11 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 29 квітня 2021 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього
на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі
у розмірі 3 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття; задовольнити клопотання про притягнення адвоката Гончарука А. В. до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 10 червня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після
їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскаржувана ухвала Канівського міськрайонного суду Черкаської області
від 11 листопада 220 року не входить до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку, а тому касаційному оскарженню не підлягає.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 та пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову
не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані
із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають
з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені)
за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу
їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів, а отже, справа, у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства
й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вказаного, відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України
та інші заявлені клопотання.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
на утримання дітей.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська