18 червня 2021 року
Київ
справа №240/14986/20
адміністративне провадження №К/9901/16256/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи № 240/14986/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
Ухвалою від 24 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у цій справі.
За правилами пунктів 3 та 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, а також вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Позивач заявив клопотання про здійснення розгляду справи за його участю.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany" (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino v. Portugal» (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 240/14986/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Проаналізувавши матеріали касаційних скарг та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Справу № 240/14986/20 призначити до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 23 червня 2021 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду