16 червня 2021 року
Київ
справа №9901/378/20
адміністративне провадження №П/9901/378/20
Рішенням колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від цієї ж дати у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним порушення строку розгляду його дисциплінарної скарги на дії судді та відшкодування моральної шкоди, було відмовлено.
На моє переконання, правових підстав для такого рішення у колег не було.
Дисциплінарна скарга ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О. В. , яка надійшла до Вищої ради правосуддя 9 серпня 2019 року, була розглянута Третьою дисциплінарною палатою ВРП 4 листопада 2020 року за висновком члена ВРП від 20 жовтня 2020 року з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Тобто строк розгляду дисциплінарної скарги значно перевищив один рік.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Частиною четвертою цієї статті (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 з дисциплінарною скаргою до ВРП) було встановлено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
Водночас наведена вище норма Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» була змінена і після згадки про «розумний строк» доповнена одним реченням: Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги. Цей закон набрав чинності 7 листопада 2019 року.
Безспірно, що з моменту набрання чинності змінами, внесеними Законом від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, встановлені ним строки підлягали поширенню на скарги, які не були розглянуті та перебували на розгляді ВРП.
При цьому частиною тринадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII (редакція якої не змінювалася протягом спірного періоду) встановлено, що дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев'яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.
Аналіз положень статей 42 та 49 Закону № 1798-VIII дають підстави для висновку про те, що строк у шістдесят днів встановлено для попереднього вивчення матеріалів та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті, а дев'яносто (+30 у виключних випадках) днів - для розгляду Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Строк у 60 днів не підлягає поновленню.
Як вбачається з пояснювальної записки до Закону від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» «…більшість проблем, які наразі існують в судовій системі, експерти пов'язують з діяльністю органів суддівського врядування …затягування розгляду членами Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг на дії суддів».
Колегія суддів визнала, що ВРП дійсно порушила строк шістдесят днів, однак вимушено, а не протиправно. Вважаю таке судження помилковим. Воно є наслідком запозичення правового висновку Великої Палати Верховного Суду, однак зробленого стосовно розгляду подібних правовідносин при істотно іншому регулюванні, коли строк здійснення розгляду дисциплінарної скарги регулювався лише «розумним» строком.
За чинного регулювання межі правильної, правомірної поведінки ВРП (Дисциплінарної палати, членів) щодо строку розгляду дисциплінарної скарги (до вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження чи відмову в такому (60 днів)) визначені Законом. Цей Закон не визнаний неконституційним у відповідній частині.
Перевищення цього строку державним органом буде протиправним незалежно від причин. Велике навантаження на ВРП, Дисциплінарні палати, членів не змінює кваліфікацію порушення ВРП меж правомірної поведінки - 60 днів, встановлених для вирішення долі дисциплінарної скарги.
Колегія суддів за наведеного регулювання була позбавлена необхідності з'ясування причин пропуску строку вирішення питання щодо відкриття дисциплінарної справи.
Ці обставини підлягали б з'ясуванню у випадку притягнення до відповідальності осіб, які проводили попереднє вивчення дисциплінарної скарги, готували висновок, були членами Дисциплінарної палати, яка порушувала строк.
Ігнорування колегією суддів факту істотного порушення ВРП строку розгляду дисциплінарної скарги, як протиправної поведінки ВРП, свідчить про несприйняття колегами запровадженого законодавчого регулювання як належного. Водночас оцінювання доцільності такого регулювання, якості та конституційності закону не належить до повноважень суддів, які розглядали цю справу.
Розгляд дисциплінарної скарги з перевищенням строку, встановленого законом (дисциплінарна справа перебувала на розгляді у ВРП більше 420 днів, з них 360 дні, при допустимих 60 днях, за нового регулювання), слід кваліфікувати порушенням (протиправною поведінкою (дією)).
Головуючий суддя М. Б. Гусак