Іменем України
16 червня 2021 року
Київ
справа №9901/378/20
адміністративне провадження №П/9901/378/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Гусака М.Б., суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
при секретарі судового засідання Хом'яка О. А..,
за участю представника відповідача Цуцкірідзе І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
І. ПОЗОВНІ ВИМОГИ
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) звернувся 27.11.2020 до Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (04050, м.Київ, вул.Студентська, 12-А; ЄДРПОУ 00013698), далі - ВРП, у якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка виразилась у порушенні передбаченого частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» шестидесятиденного строку здійснення дисциплінарного провадження за скаргою, що надійшла 09.08.2019 за вхідним № Г-4487/1/7-19 від ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 635/5151/17;
визнати протиправними дії члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківського П.М. , які виразились у порушенні приписів, унормованих підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», під час складання за результатами попередньої перевірки скарги висновку від 20.10.2020, що містить неправдиву інформацію про відсутність у скарзі ОСОБА_1 відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. ;
визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20 у частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 635/5151/17;
зобов'язати ВРП спростувати недостовірну інформацію про те, що скарга ОСОБА_1 до ВРП № Г-4487/1/7-19 не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. під час розгляду справи № 635/5151/17, у такий же спосіб, у який вона була поширена, а саме:
- у висновку члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківського П.М. від 20.10.2020 з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргою від 09.08.2019 за вхідним № Г-4487/1/7-19 та повідомлена іншим членам дисциплінарної палати, внаслідок чого останні прийняли протиправне рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи;
- в ухвалі ВРП від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20 та повідомлена іншим скаржникам;
відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 75000,00 грн моральної шкоди.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ВРП вчинила протиправну бездіяльність, яка виразилася у порушенні встановленого строку здійснення дисциплінарного провадження. Посилаючись на положення частини четвертої статті 42 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі також - Закон № 1798-VIII), позивач наголошує на порушенні відповідачем шестидесятиденного строку здійснення дисциплінарного провадження.
Крім того, позивач стверджує, що бездіяльність відповідача при здійсненні ним своїх повноважень завдала йому моральну шкоду, змусила хвилюватися у зв'язку з неотриманням інформації про стан розгляду скарги, що спричинило позивачу моральних страждань, які полягають у втраті нормальних життєвих зв'язків, необхідності прикладення додаткових зусиль та витрачання часу на захист своїх прав.
Оскільки протиправна поведінка відповідача принижує честь і гідність позивача, як фізичної особи, бездіяльність ВРП унеможливила функціонування особистості позивача на конституційних засадах, тому, згідно статті 56 Конституції України останній має право на відшкодування з відповідача моральної шкоди. Як підсумовує позивач, підставами для визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення моральної шкоди є невідповідність дій ВРП вимогам чинного законодавства та наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
16.01.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.01.2021, відповідач зазначає, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та просить суд залишити позов без задоволення.
Як вказує відповідач, ВРП жодним чином не перешкоджала позивачеві у реалізації права звернення із дисциплінарною скаргою стосовно дій судді Назаренка О.В. , так само, як і не вчиняла жодних протиправних дій, які б створювали для позивача права та обов'язки, в результаті чого могло виникати для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Відповідач, посилаючись на норми чинного законодавства стверджує, що заявник за дисциплінарною скаргою не є суб'єктом дисциплінарного провадження.
Відповідач акцентує увагу на положеннях Закону № 1798-VIII у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 з дисциплінарною скаргою до ВРП, які визначають лише строк розгляду дисциплінарної справи, який обчислюється з моменту її відкриття, а етап попередньої перевірки містить іншу вказівку, зокрема попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення дисциплінарного проступку, здійснюється доповідачем у розумний строк.
Окрім того, відповідач у відзиві вказує на велику кількість скарг, які перебували на розгляді члена ВРП Гречківського П.М. (з 09.08.2019 по 04.11.2020 надійшло 1072 справ та матеріалів з питань, що належать до повноважень ВРП, з яких 933 скарги щодо дисциплінарного проступку судді), а також зазначає, що Гречківський П.М. у вказаний період брав участь у 112 засіданнях ВРП, на яких розглянуто понад 1770 питань, з яких у 48 він був доповідачем по 86 питаннях. Також у цей період Гречківський П.М. брав участь у 50 засіданнях Третьої Дисциплінарної палати, на яких розглянуто понад 3000 питань, з яких більше ніж у 630 випадках Гречківський П.М. був доповідачем. Посилаючись на велике навантаження членів єдиного конституційного органу, Вища рада правосуддя зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій справі про визнання бездіяльності відповідача є безпідставними.
У відповіді на відзив, який подано до суду 02.02.2021, позивач наполягає, що відповідач не спростував жодного аргументу та доводу позовної заяви. Позивач вважає, що протиправна бездіяльність ВРП є очевидною, оскільки від дня надходження скарги до ВРП 09.08.2019 до дня постановлення нею ухвали 04.11.2020 пройшов 451 день, що багатократно перевищує шестидесятиденний строк, установлений частиною четвертою статті 42 Закону № 1798-VIII. Позивач вважає неприйнятним виправдання протиправної бездіяльності ВРП колосальною завантаженістю її членів, стверджуючи, що останнє є оціночним судженням представника ВРП в судах і не може братися до уваги як аргумент. На думку позивача, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин, що спричинила несвоєчасний розгляд скарги позивача - відповідачем не надано та не зазначено.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.06.2021, відповідач наголошує, що позивачем не надано будь-яких доказів, які можуть свідчити про завдану йому моральну шкоду та підтверджують вину відповідача; позивачем не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а тому нема підстав для задоволення позову. Як резюмує відповідач, при виконанні повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів» ВРП не було допущено протиправних дій стосовно позивача, підстави для задоволення позову - відсутні.
У судові засідання позивач/представник позивача не з'явився, про місце, дату і час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №№0102932753143, 0102933101573, які повернуто до суду з повістками про невручення адресату з незалежних від суду причин, що згідно приписів КАС України вважаються врученими належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 03.12.2020 Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП у частині визнання: протиправною та скасування ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20 (у частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. ); протиправними дій члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківського П.М. щодо складання висновку від 20.10.2020. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо порушення строку здійснення дисциплінарного провадження та відшкодування за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 75000,00 грн моральної шкоди Верховний Суд залишив без руху.
Ухвалою від 24.12.2020 Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП у частині зобов'язання спростувати недостовірну інформацію про те, що скарга ОСОБА_1 до ВРП № Г-4487/1/7-19 не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. під час розгляду справи № 635/5151/17, у такий же спосіб, у який вона була поширена та відшкодування за рахунок Державного бюджету України моральної шкоди на користь ОСОБА_1 .
Цією ж ухвалою від 24.12.2020 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним порушення Третьою Дисциплінарною палатою ВРП строку здійснення дисциплінарного провадження та зобов'язання вчинити дії.
Постановою від 13.05.2021 Велика Палата Верховного Суду ухвалу Верховного Суду від 24.12.2020 скасувала в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування на його користь за рахунок Державного бюджету України 75 000,00 грн моральної шкоди; справу у цій частині позовних вимог направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
Ухвалою від 26.05.2021 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя щодо вимог про відшкодування за рахунок Державного бюджету України моральної шкоди та об'єднав для розгляду з вимогами про визнання протиправним порушення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя строку здійснення дисциплінарного провадження та зобов'язання вчинити дії. Судове засідання призначено на 16.06.2021.
У відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши справу в режимі відеоконференції за участю представника відповідача, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позову.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
09.08.2019 до ВРП за вхідним № Г-4487/1/7-19 надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 635/5151/17.
За результатами попередньої перевірки скарги доповідачем - членом Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківським П.М. складено висновок від 20.10.2020 з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи на підставі частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме у зв'язку з тим, що скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку.
Розглянувши в числі інших цей висновок, Третя Дисциплінарна палата ВРП підтримала його та ухвалою від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20 відмовила у відкритті дисциплінарної справи, зокрема, за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В .
Вважаючи, що ВРП вчинила протиправну бездіяльність, яка виразилася у порушенні встановленого строку здійснення дисциплінарного провадження, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності ВРП протиправною, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
IV. НОРМИ ПРАВА
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє Вища рада правосуддя.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону. Зазначене положення кореспондується із частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
За частиною першою статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Повноваження Вищої ради правосуддя визначені статтею 3 цього Закону. Зокрема, Вища рада правосуддя забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає:
1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;
2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.
Статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено порядок здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги.
За правилами пунктів 1 та 4 частини першої цієї статті член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону. За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 цього ж Закону).
Згідно із частиною другою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
V. ОЦІНКА СУДУ
Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2019 ОСОБА_1 подана скарга про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 635/5151/17. За результатами попередньої перевірки скарги доповідачем - членом Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківським П.М. складено висновок від 20.10.2020 з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи на підставі частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме у зв'язку з тим, що скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку.
Розглянувши даний висновок, Третя Дисциплінарна палата ВРП підтримала його та керуючись пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно якого у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням, ухвалою від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20, відмовила у відкритті дисциплінарної справи.
За твердженням позивача, протиправність бездіяльності відповідача доводиться на підставі того, що від дня надходження скарги до ВРП 09.08.2019 до дня постановлення нею ухвали 04.11.2020 пройшов 451 день, що не відповідає вимогам статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно з частиною четвертою якої строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.
З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає необхідним зазначити, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розуміється зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону, іншого нормативно-правового акту належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими, але фактично не були здійснені. Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, рішенні вчинені (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, пріоритетності у вирішенні завдань, які визначені законом для суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 (справа №12-1393а17), а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 (справа 800/426/17), від 01.04.2021 (справа 9901/183/20).
Суд враховує, що після отримання дисциплінарної скарги необхідний час для проведення попередньої перевірки, вирішення питання про відповідність скарги вимогам закону чи містить поданий документ необхідні відомості : прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку; прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Підлягають з'ясуванню обставини про наявність підстав для передачі скарги на розгляд Дисциплінарної палати, для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику, відкриття дисциплінарної справи. Відповідач уповноважений за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирати у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складати вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» визначено, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.
Отже, розумність строку повинна оцінюватися через призму наведених критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку.
Велика тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин, зокрема, слід враховувати, які саме причини сприяли більш тривалому розгляду справи та пропуску строків, установлених законодавством.
Обґрунтовуючи причини тривалого перебування на попередньому розгляді Вищої ради правосуддя поданої позивачем дисциплінарної скарги, відповідач зазначив про велике навантаження у роботі членів Вищої ради правосуддя. Зокрема, у період із 09.08.2019 по 04.11.2020 надійшло 1072 справ та матеріалів з питань, що належать до повноважень ВРП, з яких 933 скарги щодо дисциплінарного проступку судді).
Гречківський П.М. у вказаний період брав участь у 112 засіданнях ВРП, на яких розглянуто понад 1770 питань, з яких у 48 він був доповідачем по 86 питаннях. Також у цей період Гречківський П.М. брав участь у 50 засіданнях Третьої Дисциплінарної палати, на яких розглянуто понад 3000 питань, з яких більше ніж у 630 випадках Гречківський П.М. був доповідачем.
Водночас, варто зауважити, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя факт бездіяльності відповідача усунуто. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 04.11.2020 № 3019/3дп/15-20 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, зокрема, за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В.
Частинами першою-другою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга цієї статті передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи викладене, не заперечуючи необхідності дотримання строку при здійсненні попередньої перевірки дисциплінарних скарг, а також правомірних очікувань скаржників щодо вирішення у кінцевому підсумку поданих ними заяв, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач довів наявність об'єктивних обставин, які мали безпосередній вплив на швидкість і терміни опрацювання членом Вищої ради правосуддя матеріалів, що надходять до нього на розгляд, адже надмірно високе навантаження на члена Вищої ради правосуддя безумовно створює реальні перешкоди у вжитті заходів щодо оперативного розгляду заяв чи скарг у розумні строки.
Безпідставного, невиправданого затягування, невжиття необхідних заходів щодо розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1 з боку відповідача Верховний Суд у цій справі не встановив, що зумовлює відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Оскаржувані дії відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Керуючись статтями 2, 72-78, 241-246, 250, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди відмовити.
2. Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя М. Б. Гусак
Судді: І. А. Васильєва
С. С. Пасічник
В. П. Юрченко
В. В. Хохуляк