18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 620/6209/20
адміністративне провадження № К/9901/19993/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року
у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну державі в особі військової частини НОМЕР_1 , внаслідок нестачі майна квартирно-експлуатаційної служби в розвідувальній роті військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 31012,46 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позовну заяву військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріальної шкоди повернуто позивачу.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження та рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що військова частина НОМЕР_1 звернулась з позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано позивачу строк у 5 днів для усунення недоліків з моменту отримання ухвали суду, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Вищевказану ухвалу суду позивачем отримано 16.01.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.
19 січня 2021 року позивач надіслав суду заяву на виконання ухвали суду від 30 грудня 2020 року, в якій просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі або надати додатковий строк для сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем не надано суду: 1)належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; 3) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Щодо заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, то суд зазначив наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, згідно частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення військовій частині НОМЕР_1 сплати судового збору, а тому вказане клопотання не підлягало задоволенню.
Щодо клопотання про надання додаткового часу для сплати судового збору, то суд зазначив наступне.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Оскільки судом не встановлювався термін позивачу для сплати судового збору, а позивачем не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку для виконання вимог ухвали суду від 30.12.2020 року, то суд вирішив недоцільним продовження строку на усунення недоліків позовної заяви з власної ініціативи, враховуючи також, невиконання відповідачем інших вимог ухвали суду від 30.12.2020 року.
За таких обставин, вказане клопотання про надання додаткового часу для сплати судового збору було безпідставним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягало.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Станом на день постановлення ухвали, 26 січня 2021 року вимоги ухвали суду від 30.12.2020 року виконані не були.
За таких обставин позовна заява підлягала поверненню позивачу.
Позивачу роз'яснено, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву позивачу, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно застосував норму процесуального права (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року.
Керуючись статтями 299, 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. І. Смокович
О. Р. Радишевська