18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 140/3642/19
адміністративне провадження № К/9901/19817/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі за адміністративним позовом Державної установи «Цуманська виправна колонія (№4)» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.04.2019 №0006471303 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 551 569,73 грн.; №0006481303 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 29 080,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27.05.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначило пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ДПС на обґрунтування цих підстав вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права (за змістом касаційної скарги це стосується застосування норм статей 126 та 127 Податкового кодексу України) та без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у постанові від 03.09.2020 у справі №803/1471/16. Також ГУ ДПС вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження є інакше застосування судом апеляційної інстанції норм права, ніж її застосував Верховний Суд у подібних правовідносинах.
У постанові від 03.09.2020 у справі №803/1471/16 Верховний Суд застосував норми статті 127 Податкового кодексу України до встановлених у справі обставин щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податковим агентом (позивачем у справі) нарахованого податку з доходів фізичних осіб. Верховний Суд вказав, що нормами статті 127 Податкового кодексу України встановлена відповідальність за несплату (неперерахування) податку до бюджету до або під час виплати доходу на користь іншого платника цього податку.
Разом з тим, як свідчить зміст рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб ДУ «Цуманська виправна колонія (№84)» за результатами перевірки встановлена щодо заробітної плати, нарахованої працівникам з числа осіб, засуджених до позбавлення волі.
Отже, подібність правовідносин у справі №140/3642/19 та №803/1471/16 не прослідковується.
Що ж до підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, то вона пов'язана з підставою, встановленою частиною другою статті 353 КАС, про що прямо вказано в пункті 4 частини четвертої статті 328 КАС.
Пункт 1 частини другої статті 353 КАС визначає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
ГУ ДПС у касаційній скарзі посилається на не дослідження судом доказів, але конкретний перелік таких доказів не наводить.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому не зазначення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко