16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6344/19
адміністративне провадження № К/9901/2065/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Забашти В.О.,
представника відповідача - Павленка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Контакт Ейдженсі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Контакт Ейдженсі» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У квітні 2019 року ТОВ «Фулл Контакт Ейдженсі» (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00015301402 від 07 грудня 2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 102 743 грн, в тому числі: 2 482 194 грн за податковим зобов'язанням та 620 549 грн за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00004431402 від 29 березня 2019 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9 818 260 грн, в тому числі: 8 332 283 грн за податковим зобов'язанням та 1 485 977 грн за штрафними санкціями.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Фулл Контакт Ейдженсі» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фулл Контакт Ейдженсі» податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 03.11.2014 року по 30.06.2018 року та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.
Результати вказаної перевірки оформлено Актом від 16 листопада 2018 року №774/26-15-14-02-02/39470219 (далі - Акт перевірки).
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення податкового законодавства, зокрема:
1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.198.6, п.198.3 ст.198 ПК України, що мало наслідком заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 613 732 грн, в тому числі по періодах:
- жовтень 2015 року - 131538 грн, листопад 2015 року - 70081 грн, грудень 2015 року- 99466 грн, січень 2016 року - 123103 грн, лютий 2016 року - 112148 грн, березень 2016 року - 166423 грн, квітень 2016 року- 104748 грн, травень 2016 року - 161092 грн, червень 2016 року - 186790 грн, липень 2016 року - 581276 грн, серпень 2016 року - 459583 грн, вересень 2016 року - 417484 грн.
2) п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу, внаслідок чого Товариством занижено «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 8 959 939 грн, у т.ч. 2015 році - 2 599 756 грн, 1 кв. 2016 року - 433 808 грн, 1 півр. 2016 року - 922 648 грн, 9 міс. 2016 року - 2 497 659 грн, 2016 рік - 3 183 417 грн, 1 кв. 2017 року - 0 грн, 1 півр.2017 року - 0 грн, 9 міс. 2017 року - 0 грн, 2017 рік - 2 211 195 грн, 1 кв. 2018 року - 0 грн, 1 півр. 2018 року - 965 571 грн.
З огляду на встановлені перевіркою порушення платником податків вимог податкового законодавства ГУ ДФС у м. Києві 07 грудня 2018 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:
- №00015291402 яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10 549 984 грн, в тому числі 8 959 939 грн за податковим зобов'язанням та 1 590 045 грн за штрафними санкціями;
- №00015301402 яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 102 743 грн, в тому числі 2 482 194 грн за податковим зобов'язанням та 620 549 грн за штрафними санкціями.
26 березня 2019 року за результатом розгляду скарги позивача ДФС України прийнято рішення №14108/6/99-99-11-04-01-26 про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07 грудня 2018 року №00015291402 в частині сум ПДВ, врахованих при визначенні суми завищення витрат по взаємовідносинах із ТОВ «Локплюс», ТОВ «Мастербізнес», ТОВ «Лайтпромтрейд», і у відповідній частині штрафні санкції.
З оглядку на зазначене, ГУ ДФС у м. Києві 29 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00004431402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 818 260 грн, в тому числі 8 332 283 грн за податковим зобов'язанням та 1 485 977 грн за штрафними санкціями.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення №00015301402 та №00004431402 протиправними, Товариство звернулося за захистом своїх порушених прав до суду з даним позовом.
Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як встановлено судами попередніх інстанцій із змісту Акта перевірки, посадовими особами контролюючого органу зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ «Фулл Контакт Ейдженсі» від ТОВ «Локплюс» на загальну суму 16 378 386 грн, в т.ч. ПДВ 2 729 731 грн, ТОВ «Мастербізнес» на загальну суму 510 252 грн, в т.ч. ПДВ 850 42 грн, ТОВ «Лайтпромтрейд» на загальну суму 4 033 212 грн, в т.ч. ПДВ 672 202 грн.
Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Разом з цим, положеннями п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами ч.1, 2 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з висновком відповідача про порушення Товариством податкового законодавства з огляду на відсутність первинних документів, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення у перевіряємому періоді між ТОВ «Фулл Контакт Ейдженсі» та ТОВ «Локплюс», ТОВ «Мастербізнес», а також ТОВ «Лайтпромтрейд» в т.ч.: договори, рахунки на оплату, банківські виписки, акти наданих послуг та інші.
При цьому, судами попередніх інстанцій відхилено посилання позивача про те, що відповідні первинні документи були викрадені у Товариства.
Колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, з огляду на наступне.
Так, Товариство зазначає, що на момент проведення перевірки воно було позбавлено можливості надати документи по взаємовідносинах із ТОВ «Локплюс», ТОВ «Мастербізнес», а також ТОВ «Лайтпромтрейд», оскільки вони були вилучені слідчим Дарницького УП ГУНП у м. Києві Шереметом Н.М. на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року в рамках кримінального провадження №12015100020008121, про що був складений відповідний протокол тимчасового доступу до речей і документів та додаток до протоколу - опис речей і документів.
В подальшому, як зазначає Товариство, вказані документи було викрадено посадовою особою Дарницького УП ГУНП у м. Києві, про що 28 листопада 2018 року до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві подано заяву про вчинення кримінального правопорушення (кримінальне провадження №12018100010010846).
Судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки вказаним доводам позивача. Не встановлено факту наявності ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року та кримінальне провадження №12018100010010846 про викрадення документів.
Крім того, судами не перевірено, які саме документи вилучено у Товариства відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів та додатку до протоколу - опис речей і документів, а відтак не встановлено, чи саме ці документи мали бути надані при проведеній перевірці ГУ ДФС у м. Києві.
За приписами п.85.2 ст.85 ПК України, Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Згідно із п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Відповідно до п.1.4.7.1. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 року №22 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) У разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.
На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій.
У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДФС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.
У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДФС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.
Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
Судами попередніх інстанцій не встановлено факту підготовки та направлення запиту до відповідного органу про надання органу ДФС копій вилучених оригіналів документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що за приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За змістом частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 3 частини другої статті 353 вказаного Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 3, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Контакт Ейдженсі» задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде виготовлено 18 червня 2021 року.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх