18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/10434/19
адміністративне провадження № К/9901/20369/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі за позовом Фермерського господарства (ФГ) "Альянс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, позов ФГ "Альянс" задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №00000200502.
28.05.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що подана ГУ ДПС касаційна скарга не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У касаційні скарзі ГУ ДПС наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 44.1, 44.5, 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, частин першої та другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №826/9368/15.
У зазначеній постанові висновок Верховного Суду, на який посилається відповідач, стосується оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарських операцій. Відповідач не зазначає, у чому полягає не врахування судом апеляційної інстанції цього висновку Верховного Суду, а лише наводить окремі тези цієї постанови та зазначає обставини справи.
Інше застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порівняно з постановою Верховного Суду, на яку ГУ ДПС посилається на підтвердження зазначеної ним підстави касаційного оскарження, обумовлено іншими обставинами у справі та неподібністю правовідносин, порівняно з правовідносинами у справі №520/10434/19.
Довід ГУ ДПС у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновку Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі №826/9368/15 фактично зведений до оспорювання висновків суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів у справ №520/10434/19, на підставі якої апеляційний суд визнав господарські операції позивача з його контрагентами (ТОВ ''ЕКО-ФАБРИКА'' та ТОВ ''МЕРДКОМ'' (поточне найменування ТОВ ''ЮНАЙСІС'')) такими, що відбулися.
Отже, доводи ГУ ДПС знаходяться у площині оцінки доказів судом апеляційної інстанції, що може бути підставою касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 та частини другої статті 353 КАС.
Водночас, таку підставу касаційного оскарження ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 КАС, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко