Справа № 686/25504/20
Провадження № 22-ц/4820/845/21
17 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю апелянта, представника позивача,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Стефанишина С.Л. від 24 лютого 2021 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» в особі Хмельницького району електричних мереж, звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказувало, що 02.09.2014 року між ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Хмельницького РЕМ та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією для населення на об'єкт - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Під час укладення договору споживачу встановлено лічильник обліку електричної енергії ЛОЕ-5010Ш №018481 з показником 018072. На лічильнику домоволодіння ОСОБА_1 15.02.2018 року зафіксовано показники 028953 та нараховано кошти за спожиту електричну енергію в розмірі 2093,52 грн.
05.06.2020 року ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що 24.02.2016 року будинок АДРЕСА_1 ним відчужено за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2020 року у справі №686/24369/18 скасовано судовий наказ №686/24369/18 від 20.11.2018 року.
Тому позивач просив солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2093,52 грн. та судовий збір.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2021 року позов АТ «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Хмельницькобленерго» (код 22764695) заборгованість у розмірі 2093,52 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення як незаконне, в задоволенні позову відмовити. Суд не взяв до уваги, що заборгованість за спожиту електроенергію утворилася в 2017 році-2018 році, тоді як 24.02.2016 році він продав цей будинок ОСОБА_3 , і з того часу він там не проживає і не є споживачем електричної енергії. Тому не має жодного відношення до заборгованості за спожиту електричну енергію. Договір про користування електричною енергією від 02.09.2014 року він не укладав та не підписував, підпис на договорі вчинено не ним. ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії і саме за ним утворилася заборгованість за спожиту електроенергію.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Хмельницького району електричних мереж АТ «Хмельницькобленерго» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Договір про користування електричною енергією, укладений з ОСОБА_1 є чинним, не розірвано сторонами. Про зміну власника будинку енергопостачальник не був повідомлений, заяв від нового власника про переоформлення договору про користування електричною енергією на його ім'я позивач не отримував.
В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечила.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Судом встановлено, що 02.09.2014 року між ПАТ «Хмельницькобленерго» в особі Хмельницького РЕМ та ОСОБА_1 укладено договір на користування електричною енергією, на об'єкт - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час укладення Договору споживачу встановлено лічильник обліку електричної енергії ЛОЕ-5010Ш №018481 з показником 018072. На лічильнику домоволодіння ОСОБА_1 15.02.2018 року зафіксовано показ 028953. Станом на 28.02.2018 року нараховано заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2093,52 грн.
05.10.2020 року ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що будинок АДРЕСА_1 ним відчужено за договором купівлі-продажу від 24.02.2016 року ОСОБА_3 .
За заявою «Хмельницькобленерго» 20.11.2018 року Хмельницьким міськрайонним судом у справі №686/24369/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію в розмірі 2093,52 грн. та 176,20 грн. судового збору.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2020 року у справі №686/24369/18 скасовано судовий наказ №686/24369/18 від 20.11.2018 року.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в порушення умов договору про користування електричною енергією не проводив у встановлені строки оплату за спожиті послуги, тому саме з нього слід стягнути наявну заборгованість у розмірі 2093,52 грн.
Проте з таким висновком суду не можна погодитися, зважаючи на таке.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Згідно п. 62 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» побутовий споживач електричної енергії (побутовий споживач) - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та комерційну діяльність, на підставі договору про постачання електричної енергії з електропостачальником.
Згідно з пунктом 2 Правил користування електричної енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок споживача щодо оплати електричної енергії встановлений ч. 1 ст. 58 «Про ринок електричної енергії» та п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 як власник житлового будинку АДРЕСА_1 , був споживачем послуг з енергопостачання відповідно до договору про користування електричною енергією від 02.09.2014 року, який укладено саме на цей житловий будинок.
24.02.2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу відчужив зазначений житловий будинок відповідачу ОСОБА_3 .
Відтак ОСОБА_1 з часу укладення вказаної угоди і набуття права власності на будинок ОСОБА_3 не є власником чи користувачем цього будинку - не проживає у будинку і не використовує електричну енергію для побутових потреб, тобто, не є споживачем послуг з електропостачання в розумінні п. 62 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Як вбачається з розрахунку позивача, наявна заборгованість за постачання електроенергії в сумі 2093,52 грн. виникла за період з липня 2017 року по лютий 2018 року, коли власником будинку та споживачем електричної енергії є відповідач ОСОБА_3 .
Згідно даних по обліку сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Хмельницькій області Цимбалюк А.О. з 11.02.2015 року зареєстрований по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 як власник зазначеного будинку та споживач послуг з електропостачання відповідно до ст. 322 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 58 «Про ринок електричної енергії» зобов'язаний належно утримувати своє майно та оплачувати надані послуги.
Наявність у цей період нерозірваного договору про користування електричною енергією для населення між ПАТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_1 не має істотного значення, оскільки за змістом пункту 7 Правил користування електричною енергією для населення саме новий власник будинку ОСОБА_3 для споживання електроенергії мав обов'язок звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією.
Отже, наявна заборгованість за надані послуги в розмірі 2093,52 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_3 як споживача наданих послуг за використану електричну енергію.
З врахуванням наведеного рішення суду слід скасувати, стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Хмельницькобленерго» заборгованість у розмірі 2093,52 грн. В позові до ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати у розмірі 2102 грн.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги понесені апелянтом при подачі апеляційної скарги судові витрати підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 в розмірі 3153 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Хмельницькобленерго» (місцезнаходження: м. Хмельницький, Львівське шосе, 61, ідентифікаційний код: 22764695) 2093,52 грн. заборгованості за послуги з енергопостачання та 2102 грн. понесених судових витрат.
В задоволенні позову АТ «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з АТ «Хмельницькобленерго» (місцезнаходження: м. Хмельницький, Львівське шосе, 61, ідентифікаційний код: 22764695) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 3153 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 18 червня 2021 року.
Судді Л.М. Грох
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко