Номер провадження: 22-ц/813/2717/21
Номер справи місцевого суду: 523/13053/16-ц
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Князюк О. В.
10.06.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.,
за участю секретаря - Дерезюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. (чинний - Перший Київський відділ ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
14.09.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року по виконанню виконавчого листа №1527/2-451/11 від 30 грудня 2014 року, стягувач за виконавчим провадженням ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_2 та поновлення строку оскарження дій державної виконавчої служби.
В скарзі ОСОБА_1 посилається на наступні обставини.
07.06.2016 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієвим А.Т. була ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 1527/2-451/11 від 30.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу у сумі 788529,28 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була ухвалена 07.06.2016 року на підставі виконавчого листа, який виданий 17.02.2014 року, а вступив у законну силу 30.12.2014 року та який повинен бути пред'явлений до виконання протягом 1-го року, тобто до 30.12.2015 року.
Документ був пред'явлений до виконання разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 30.05.2016 року, тобто через шість місяців, після закінчення строку його кінцевого пред'явлення.
У зв'язку із чим, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою та просив суд визнати незаконним дії державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т., а також скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року. (Т.1, а.с. 4-6)
31.10.2015 р. ОСОБА_1 подав доповнення до скарги, в якій просив поновити йому строк на подачу скарги, а також визнати незаконними дії державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієвим А.Т. у прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року, а також скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року. (Т.1., а.с. 27-29)
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_1 , було залишено без задоволення. (а.с.146-147 т.1)
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року (а.с.211-214 т.1) скасована ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року, з направленням справи для нового розгляду в іншому складі суду.
У вищевказані ухвалі апеляційного суду Одеської області від 15.11.2017р. зазначено, що однією з причин скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017р., суд не витребував матеріали виконавчого провадження та не перевірив доводи заявника про його обізнаність щодо оскарженої постанови ВДВС, не з'ясував питання щодо поновлення пропущеного строку. (Т.1., а.с. 211-214)
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року скаргу ОСОБА_1 повторно було залишено без задоволення. (Т.2., а.с. 114-117)
Постановою Одеського апеляційного суду від 11.06.2020 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги.
У вищевказаній постанові апеляційний суд звертає увагу на те, що «скасовуючи попередню ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року про відмову у задоволенні скарги, Апеляційний суд Одеської області в ухвалі від 15 листопада 2017 року вказав, що « ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що з матеріалами виконавчого провадження ознайомився тільки 19 серпня 2016 року, а тому він вважав що останнім днем подачі скарги є 29 серпня 2016 року. Однак при цьому подав скаргу до суду тільки 14 вересня 2016 року, про що свідчить дата написання скарги (а.с. 6) та штамп про отримання скарги судом (а.с. 4). Однак, суд не витребував матеріали виконавчого провадження та не перевірив доводи заявника про його обізнаність щодо оскарженої постанови ВДВС, не з'ясував питання щодо поновлення пропущеного строку». (Т.2, а.с .230-238)
Ухвалою від 25.06.2020 р. судом першої інстанції було відкрито провадження по справі. (Т.3., а.с. 6-7)
Враховуючи вищевказані обставини судом було витребувано оригінал виконавчого провадження ЄДРВП №51403258 щодо виконання виконавчого листа №1527/2-451/11 від 17 лютого 2015 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. про визнання дій про визнання незаконним дії головного державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. у прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року, а також про скасування постанови головного державного виконавця Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. про відкриття виконавчого провадження від 07 червня 2016 року по виконанню виконавчого листа №1527/2-451/11 від 30 грудня 2014 року, який виданий 17.02.2015 р. Суворовським районним судом м. Одеси - залишено без задоволення
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування ухвали з подальшим задоволенням скарги.
При цьому посилаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано практику Верховного суду за результатом розгляду аналогічних вимог.
Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не було з'ясовано причини неявки інших осіб у справі.
Суд першої інстанції відмовився зобов'язати надати сторонам процесу копію повного тексту виконавчого провадження.
Апелянт звертає увагу суду на те, що виконавчий лист було пред'явлено до виконання з пропуском термінів, оскільки відсутня постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Вказує, що виконавчий лист має явні ознаки виправленої (підробленої) дати, що є протизаконним та виключає можливість відкриття виконавчого провадження.
Крім того виконавче провадження містить ряд порушень, а саме: відсутність направлення копій постанов, відсутність десятиденних звітів, відсутність актуальної постанови про арешт грошових коштів.
Апелянт вказує, що рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист наразі скасовано.
Також зазначає щодо протиправності заміни сторони виконавчого провадження.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. (чинний - Перший Київський відділ ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження було відкрито.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.11.2020 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Інші сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавали.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
06 червня 2016 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа по цивільній справі №1527/2-451/11, який виданий 17 лютого 2015 року Суворовським районним судом м. Одеси.
07 червня 2016 року державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієв А.Т. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження за №51403258 по примусовому виконанню виконавчого листа за №1527/2-451/11, який виданий 17 лютого 2015 року Суворовським районним судом міста Одеси.
08 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Київського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Чернецької О.Н., в якій просив закрити виконавче провадження або повернути виконавчий лист.
10 серпня 2016р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до заступника начальника Київського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою в якій також просив провести перевірку виконавчого провадження та закрити виконавче провадження.
19 серпня 2016р. ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Київського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою щодо можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження.
Судом також встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про вручення ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а також розписки про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
На підставі викладеного, ухвалою суду від 16.07.2020 р. ОСОБА_1 було поновлено строк на звернення зі скаргою на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 р.
Судом також встановлено, що Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було реорганізовано у Перший Київський відділ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса).
Окрім того, судом встановлено, що за договором №1496/К про відступлення права вимоги від 07.06.2019 р. ПАТ «Дельта-Банк» передав ТОВ ФК «Вектор Плюс» вимоги банку до позичальників, у тому числі за кредитним та іпотечним договором з ОСОБА_2 , що підтверджується документами, які надійшли до суду від ТОВ ФК «Вектор Плюс».
В зв'язку з даними обставинами, ухвалою суду від 16.07.2020р. замість Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області залучено правонаступника Перший Київський відділ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса), а замість Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) допущено правонаступника ТОВ ФК «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195)
Мотивувальна частина
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання знаходиться в межах нових строків для пред'явлення, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Статтями 383, 384 ЦПК України, який був чинний на час проведення виконавчих дій, передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтями 447, 448 ЦПК України, в редакції чинної під час розгляду справи судом першої інстанції, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 04 листопада 2010 року №2677-VІ, що набрав законної сили 08 березня 2011 року, в редакції чинної на час проведення виконавчих дій, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом. Іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У частинах 1 та 2 статті 11 вказаного Закону зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частинами 1 та 2 статті 25 вказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частинами 1 та 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинної на час проведення виконавчих дій, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документ до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 04 листопада 2010 року №2677-VI, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Судом встановлено, що виконавчий лист за №1527/2-451/11, який виданий Суворовським районним судом міста Одеси -17.02.2015 року (а.с.34-зворот) вперше був пред'явлений до виконання - 17.07.2015 року, однак 21.07.2015 року стягувачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки адреса боржника не входила до дислокації дільниць Другого Київського ДВС ОМУЮ. (Т.1, а.с. 33-35)
Отже строк пред'явлення до виконання було перервано відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», а тому строк перебіг строку поновлюється.
06 червня 2016 року представник ПАТ «Дельта Банк» повторно звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа по цивільній справі №1527/2-451/11, який виданий 17.02.2015 року Суворовським районним судом міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» коштів у розмірі 787 409 гривень 28 копійок, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судових витрат по 1 120 гривень з кожного. (а.с.8).
07 червня 2016 року державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієв А.Т. постановив постанову про відкриття виконавчого провадження №51403258 по виконанню виконавчого листа №1527/2-451/11, який виданий 17.02.2015 року Суворовським районним судом міста Одеси (а.с.24).
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання знаходиться в межах нових строків для пред'явлення, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку апелянта свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Алієва А.Т. (чинний - Перший Київський відділ ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16 червня 2021 року.
Головуючий: О. В. Князюк
Судді: А. П. Заїкін
С.О. Погорєлова