18.06.21
33/812/207/21
Справа № 487/2806/21
Провадження № 33/812/207/21
Іменем України
18 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.
із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 04 квітня 2021 року о 02 год 20 хв. водій ОСОБА_1 в м.Миколаєві, по вул. Кузнецька,58 керував транспортним засобом Ford Fusion державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі в присутності двох свідків відмовився, також водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що останній відмовився чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2021 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Також просив викликати в судове засідання в якості свідка ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що розгляд справи проведений судом першої інстанції поверхово, без з'ясування усіх обставин справи. Так 04 квітня 2021 року близько 02 год 20 хв. працівник поліції запропонував йому продути прилад Драгер, однак він вважаючи, що, по перше, для цього підстав немає, по друге, виходячи з гігієнічних міркувань, по третє, побоюючись провокації запанікував, розгубився та відмовився від цього. Після цього працівник поліції запропонував йому написати в протоколі не згоден, не запропонувавши при цьому проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та не видавши направлення передбачене п. 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, що підтверджується відсутністю його підпису на направлені. Свідки яких запросили працівники поліції підписали бланки пояснень і протокол, хоча відмови від обстеження в медичному закладі бачити і чути не могли, так як він не відмовлявся. В судовому засіданні вони допитані не були, хоча суд врахував їх пояснення, незважаючи на те, що свідок ОСОБА_3 був начебто допитаний 0 2 год 00 хв., ще до його зупинки о 2 год 20 хв. Також зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КупАП поліцейський має право складати лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - не з'явився, про причину неявки не повідомив.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Приймаючи оскаржувану постанову, суддя дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є переконливими та підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним.
Так, відповідно до частини 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно пункту 2.9-а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху України).
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція).
Пунктами 6-7 Розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З оскаржуваної постанови суду вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 110261 від 04 квітня 2021 року водій ОСОБА_1 о 02 год 20 хв. в м.Миколаєві, по вул. Кузнецька,58 керував транспортним засобом Ford Fusion державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі в присутності двох свідків відмовився, також водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що останній відмовився чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складений за участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та підписаний цими свідками та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . В письмових поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що не згоден.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
В письмових поясненнях свідка ОСОБА_4 вказано, що в його присутності водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміні забарвлення шкірного покриву обличчя, відмовився від продуття технічного приладу «Драгер» на місці зупинки для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також від проходження на стан сп'яніння в медичному закладі.
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_3 .
Дослідженою судом відеозйомкою, проведеною працівниками поліції, також підтверджується, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, на що він у присутності свідків відмовився та зазначив, що поїде до медичного закладу самостійно.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов'язку водія на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.
Твердження апелянта, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, та що свідки, які підписали протокол та пояснення, не чули та не бачили його відмови від обстеження в медичному закладі не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами. Зокрема, як вбачається з відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників поліції, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі в присутності двох свідків.
Посилання апеляційної скарги на те, що відмова пройти огляд на мисці зупинки була обумовлена тим, що ОСОБА_1 вважав, що підстав для цього немає, а також виходячи з гігієнічних міркувань та в зв'язку з тим, що розгубився - не заслуговують на увагу, оскільки мотиви відмови від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння не впливають на склад правопорушення, а тому не мають правового значення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , щодо невручення письмового направлення на огляд в закладі охорони здоров'я є необґрунтованими, оскільки направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, працівник поліції може виписати в разі виявлення бажання особи пройти медичний огляд в медичному закладі. За інших обставин, направлення не надається.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд не допитав свідків в судовому засіданні, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, а тому суд не мав підстав ставити їх під сумнів.
До того ж, матеріали провадження не містять жодних клопотань ОСОБА_1 щодо допиту свідків, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
За такого немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
Тому прийняте суддею рішення є законним та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць