Справа № 463/5134/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/560/21 Доповідач: ОСОБА_2
15 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2021 року,
вищевказаною ухвалою скаргу ОСОБА_6 про скасування постанови від 16 квітня 2021 року старшого слідчого Слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202107000000019 повернуто особі, що звернулася зі скаргою для подачі до належного суду.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2021 року, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу відповідно до якої просить оскаржувану ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для прийняття її до провадження.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, при цьому наявні ознаки недопуску заявника до правосуддя.
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 травня 2021 року у справі №308/5759/21 (провадження №1-кс/308/1923/21) встановлено, що суб'єктом оскарження є слідчий Слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Оскільки місцезнаходження суб'єкта оскарження знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова, ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова є такою, що ґрунтується на припущеннях.
В судове засідання з розгляду його апеляційної скарги ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення такого, не з'явився. 15 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, оскільки він знаходиться на лікуванні та не може прибути до суду.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_6 , оскільки неприбуття останнього у судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Як вбачається з матеріалів провадження,
7 травня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою про скасування постанови від 16 квітня 2021 року старшого слідчого Слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №4202107000000019.
Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що така подана ОСОБА_6 без дотримання правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК України, адже предметом оскарження є дії слідчого Слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_7 , місцезнаходження якого: м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13. З 26 квітня 2021 року П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, почав здійснювати свою діяльність в м. Ужгороді, а тому скарга не підлягає розгляду Личаківським районним судом м. Львова, оскільки слідчий відділ знаходиться на території м. Ужгород Закарпатської області.
На переконання колегії суддів, таке рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
Так, виходячи з того, що до повноважень слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчих, прокурорів під час досудового розслідування подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зміст матеріалів скарги адвоката ОСОБА_6 свідчить про те, що останній оскаржує дії слідчого Слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_7 , місцезнаходження якого: м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13.
При цьому з листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 23 квітня 2021 року № 12-11-7162вих-21 вбачається, що відповідно до наказу Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року № 198 ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на 2020 рік (із змінами)», внаслідок організаційно-штатних змін у структурі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з 1 березня 2021 року утворені Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові), Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Луцьку), Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Тернополі), Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) та П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Ужгороді). Крім того, проінформовано, що призначені на посади слідчі Другого, Третього, Четвертого та П'ятого слідчих відділів (з дислокацією відповідно в м. Луцьку, м. Тернополі, м. Івано-Франківську, м. Ужгороді) з 26 квітня 2021 року фактичного здійснюватимуть свою практичну діяльність у відібраних адміністративних приміщеннях у відповідних областях. Слідчі Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) продовжуватимуть на постійній основі, до зміни адреси розташування, свою діяльність за адресою м. Львів, вул. М.Кривоноса, 6.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що у даному випадку органом досудового розслідування є П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13. Таким чином дана скарга належить до територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який і повинен здійснювати розгляд скарги ОСОБА_8 .
Отже, виходячи з того, що зазначена вище скарга була подана ОСОБА_8 до неналежного суду і не підлягала розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова, останній, за таких обставин, прийняв законне та вмотивоване рішення про повернення скарги адвоката ОСОБА_8 відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, повернувши скаргу ОСОБА_6 , порушив його право на доступ до правосуддя не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Визначений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України порядок дій слідчого судді у випадку подання скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, носить імперативний характер. Тобто для слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова після з'ясування того, що орган досудового розслідування, дії якого оскаржуються, знаходиться поза межами юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова чинним кримінальним процесуальним законом передбачене прийняття лише одного процесуального рішення, а саме: повернення скарги.
Стосовно ухвали, постановленої слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 7 травня 2021 року, якою визначено підсудність даної скарги за Личаківським районним судом м. Львова, то, хоча такій не може бути надана оцінка у межах даної апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про те, що вказана ухвала не може бути обов'язковою для виконання для слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова.
Поміж тим, право особи на доступ до правосуддя не може бути реалізоване шляхом свідомого допущення слідчим суддею порушень правил підсудності, визначених ст.ст. 32, 218 КПК України.
Крім того, колегії суддів не представлено доказів того, що ОСОБА_6 оскаржував рішення слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 травня 2021 року.
Також колегія суддів бере до уваги те, що слідчим суддею роз'яснено ОСОБА_6 право на звернення з даною скаргою до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - за місцезнаходженням органу досудового розслідування - П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4