Справа № 440/2219/17 Головуючий у 1 інстанції: Мельник С.Р.
Провадження № 22-ц/811/4248/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
07 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Секретар Сеньків Х.І.
З участю: представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Мазяра М.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 440/2219/17 за апеляційною скаргою представника особи, що не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвоката Татух Марії Дмитрівни на рішення Буського районного суду Львівської області від 08 травня 2018 року ухваленого у складі судді Мельника С.Р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чанизької сільської ради, відділу Держгеокадастру у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,-
22 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Чанизької сільської ради, третя особа Відділ держгеокадастру у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на середню земельну частку (пай) та земельні ділянки (пай) в порядку спадкування за законом та за заповітом.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 08 травня 2018 року позов задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на середню земельну частку (пай) загальною площею 2,28 умовних кадастрових га, з них: ріллі-0,85га, кормових угідь-1,43га розташованих на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-на земельну ділянку (пай) загальною площею 3,5529 га в тому числі: рілля-1,9065га, кормові угіддя - 1,6464га, що розташована на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду оскаржила особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 інтереси якої представляє адвокат Татух М.Д.
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, постановленим з порушенням вимог ст.ст.263-264 ЦПК України. Судом першої інстанції не досліджено обставини, що мають значення для справи, а саме, що ОСОБА_2 до дня смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала та була зареєстрована у с.Чаниж Буського району, що підтверджується довідкою Чанизької сільської ради від 11.11.2019 року № 575. Вважає, що відповідно до ст.1235 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано.
Заслухавши пояснення учасників справи, які надавалися у судових засіданнях, заслухавши виступ у судових дебатах позивача та її представника адвоката Мазяра М.Т., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно з частинами 1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який приходився позивачу ОСОБА_1 та апелянту ОСОБА_5 батьком, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 03.01.1997 року. (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 -мати учасників справи, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.3).
Відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Буському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 07.08.2017 року № Б- 85/0-0.20-85/132-17 за ОСОБА_3 був зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛВ № 2708 від 22.05.1997 року із земель НААГ «Каменяр». На підставі розпорядження голови Буської районної ради від 06.03.2000 року № 111 «Про затвердження технічної документації «Про внесення мін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на гр. ОСОБА_3 розрахована частка 2,28 умовних кадастрових га, з них-ріллі-0,85 га, кормових угідь-1,43 га- вартість яких становить 34 308,84 га.
Так як ОСОБА_3 помер до видачі сертифікату на земельну частку (пай) і відноситься до однієї із категорій зазначених у пункті 1 статті 25 Земельного кодексу України, відділ у Буському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області не заперечує вирішення питання успадкування земельної ділянки у судовому порядку. (а.с.9).
Згідно Довідки від 14.08.2017 року № 97-13-0.20-1287/162-17 відділу у Буському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області про наявність та розмір земельної частки (паю) встановлено, що за ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІУ-ЛВ № 073840 зареєстровано в книзі записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю по Чанизькій сільській раді під № 7523 від 16.03.2000 року, виданого на підставі розпорядження Буської РДА від 06.03.2000 року №111.
Площа земельної ділянки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 1,9065 га з грошовою оцінкою 42 803,25 грн. та 1,6464 га з грошовою оцінкою 10 836,09 га та цільовим призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.6,8).
Із Заповіту від 20.12.1988 року посвідченого секретарем Чанизької сільської ради Буського району Дібровською Н.М. від імені ОСОБА_3 вбачається, що такий заповів житловий будинок і всі господарські будівлі, які належать йому на праві особистої власності у с.Чаниж Буського району своїй дочці ОСОБА_1 , 1958 року народження. (а.с.10).
Згідно Заповіту від 04.11.1997 року посвідченого секретарем Чанизької сільської ради Кузьо К.І. від імені ОСОБА_4 вбачається, що така заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона по закону буде мати право своїй дочці ОСОБА_1 ,1958 р.н. (а.с.11).
Із матеріалів Спадкової справи № 50-51/2017 встановлено, що позивач ОСОБА_1 18 липня 2017 року звернулася у Буську державну нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 22-48). Свідоцтво про право на спадщину позивачу ОСОБА_7 не видано на підставі п.216 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом МЮУ від 03.03.2004 року №20/5 (нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у разі не надання особою документів необхідних для вчинення нотаріальної дії), в даному випадку, через відсутність оригіналу Сертифікату та Державного акту на право приватної власності на землю спадкодавців.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції, не залучивши інших спадкоємців, які мають право на спадщину, зокрема, на обов'язкову частку, задовольнив позовні вимоги повністю.
При цьому, суд керувався Книгою шостою Цивільного кодексу України, що регулює спадкові права та на підставі посвідчених заповітів спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнав за позивачем право власності на належні спадкодавцям земельні ділянки. При цьому, судом не враховано, що відповідно до Заповіту від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 такий не заповідав право на належну йому земельну частку (пай) відповідно до Сертифіката серія ЛВ № 2708 від 22.05.1997 року в розмірі 2,28 га. ОСОБА_1 , а тому спадщина в цій частині відкрилася на підставі закону.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з рішенням Буського районного суду Львівської області від 08 травня 2018 року та вважає, що таке підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК).
За змістом ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст. 1221 ЦК).
Спадщина спадкується за законом або за заповітом.
Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Спадкування за заповітом здійснюється на підставі норм, визначених главою 85 Цивільного кодексу.
Згідно ст.1233 заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За приписами ст.1241 ЦК малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до Довідки № 278222 серія ЛВА-І від 09.12.2005 року МСЕК апелянт по справі ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання безтерміново (а.с.55).
Відповідно до рішення Буського районного суду Львівської області від 26.07.2005 року у справі № 2-604/2005 за ОСОБА_2 визнано право на обов'язкову частку у спадщині, яка залишился після смерті ОСОБА_3 на 1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та приналежних до нього господарських будівель. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.58).
Враховуючи те, що згідно ст.1241 ЦК апелянт ОСОБА_2 як непрацездатна особа з інвалідністю 2-ої групи, має право на обов'язкову частку по спадщині на земельні ділянки, відтак: після смерті батька ОСОБА_3 , спадщина на земельні ділянки якого відкрита по закону, частки позивача ОСОБА_1 та апелянта ОСОБА_2 є рівними; після смерті матері ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 спадкує по заповіту все належне померлій майно, в тому числі і земельні ділянки, однак відповідно до частини першої ст.1241 ЦК її частка на право на спадкування земельної ділянки становить ѕ частини земельної ділянки що належала померлій ОСОБА_4 , решту ј частку земельної ділянки належить ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої пунктів третього, четвертого статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.376 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389, 391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Буського районного суду Львівської області від 08 травня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на середню земельну частку (пай) в розмірі Ѕ частки від площі 2,28 га умовних кадастрових одиниць, що становить 1,14 умовних кадастрових одиниць з них: ріллі 0,43 га, кормових угідь - 0, 71 га розташованих на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на середню земельну частку (пай) в розмірі ѕ частки від двох земельних ділянок (паю) загальною площею 3,5529 га, що становить 2,6647 га з них: ріллі 1,4299 га, кормові угіддя-1, 2349 га. розташованих на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 16 червня 2021 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк