Дата документу 18.06.2021 Справа № 323/149/21
Єдиний унікальний № 323/149/21 Головуючий у 1 інстанції: Мінаєв М.М.
Провадження № 22-ц/807/2045/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«18» червня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 02.12.2010 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 22.11.2020 року має заборгованість 37395,28 грн., яка складається з наступного: 36051,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36031,99 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1343,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі зазначеного просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02.12.2010 року у розмірі 37395,28 грн. та судові витрати.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02.12.2010 року станом на 22.11.2020 року у розмірі 26343,29 грн., в тому числі 25000 грн. основної суми кредиту, 1343,29 грн. процентів за користування кредитними коштами
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1480,86 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на підписання відповідачем довідки про умови кредитування, користування відповідачем послугою «Миттєва розстрочка», непогашення відповідачем заборгованості, визнання відповідачем позову, просило скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову, вирішити питання про судові витрати.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).
Зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.
Частково відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходів з наявності підстав для стягнення на користь позивача тіла кредиту в розмірі кредитного ліміту, відсотків за користуванння кредитом.
Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що 02.12.2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої вона погодився, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с. 17) та довідку про умови кредитування (а.с.18).
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.19-43).
Довідкою банку підтверджується, що ОСОБА_1 отримав п'ять карток, строк дії останньої № НОМЕР_1 - березень 2022 року (а.с.15).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 02.12.2010 року станом на 22.11.2020 року становить 37395,28 грн., яка складається з наступного: 36051,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36031,99 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1343,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Факт переказу Банком кредитних коштів на картковий рахунок і факт користування позичальником банківськими коштами підтверджується випискою із карткового рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 на виконання його заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. Згідно з вказаною випискою ОСОБА_1 активно користувався кредитним коштами, періодично знімав кредитні кошти та вносив платежі через термінали самообслуговування на погашення кредиту (а.с.52-64).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша стаття 627 ЦК України).
З матеріалів справи, а саме Довідки про умови кредитування, яка підписана позичальником, вбачається, що сторони узгодили розмір процентів за користування кредитними коштами 2,5% на місяць (30% річних) на залишок заборгованості, відповідно до розрахунку банку заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за користування кредитом становить 1343,29 грн.(а.с.4-14).
Таким чином, колегія суддів погоджується з визначеним банком розміром заборгованості ОСОБА_1 за відсотками в розмірі 1343,29 грн.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
В той же час, стягуючи заборгованість за тілом кредиту в розмірі кредитного ліміту 25000 грн., суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.
Позивачем до суду першої інстанції надана виписка по картковим рахункам відповідача, аналіз змісту якої дає підстави для висновку, що відповідач використовував не тільки кредитний ліміт в розмірі 25000 гривень, а і користувався послугами банка «Миттєва розстрочка», яка одночасно та додатково була встановлена банком відповідачу. Вказане свідчить про те, що визначений банком розмір заборгованості за тілом кредиту сумніву не піддається, а наявна в матеріалах справи виписка по картковому рахунку є достатнім та допустимим доказом цього.
Виписки по рахунках/карткам ПАТ КБ «ПриватБанк» є належними та допустимими доказами, що підтверджується Постановою Вищого Господарського суду України від 13.11.2014 р. у справі № 908/4154/13 щодо надання Банком кредитних коштів Клієнту, отримання і використання таких коштів Клієнтом, нарахування Банком відсотків, комісії, пені, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2006 р. інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідач позовні вимоги в суді першої інстанції визнав в повному обсязі, з апеляційною скаргою не звертався.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36051,99 грн.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному розмірі та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 02.12.2010 року станом на 20.11.2020 року в загальному розмірі 37395,28 грн., з яких: 36051,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36031,99 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1343,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2102 грн., суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, з врахуванням часткового оскарження рішення суду в розмірі 931,85 грн., а всього 3 033,85 грн.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02.12.2010 року станом на 22.11.2020 року у розмірі 37395 (тридцять сім тисяч триста дев'яносто п'ять) гривень 28 копійок, з яких 36051 (тридцять шість тисяч п'ятдесят одна) гривня 99 копійок - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20 (двадцять) гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36031 (тридцять шість тисяч тридцять одна) гривня 99 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1343 (тисяча триста сорок три) гривні 29 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 033 (три тисячі тридцять три) гривні 85 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складений 18 червня 2021 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
І.В. Кочеткова