Дата документу 15.06.2021 Справа № 326/732/19
Єдиний унікальний № 326/732/19
Провадження №22-ц/807/1637/21
Головуючий в 1-й інстанції - Каряка Д.О.
15 червня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,
секретарБабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року, ухвалене м. Приморськ у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з наданням іншого житла,-
У травні 2019 року позивач АТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1) виселити відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з наданням іншого житла - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь АТ «ПУМБ» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 6008658 від 01.02.2008. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_7 передала в іпотеку позивачу житловий будинок загальною площею 141,5 кв.м., житловою площею 64,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що був укладений договір іпотеки № 6013241 від 01.02.2008. ОСОБА_7 умови кредитного договору не виконувала з березня 2009 року, у зв'язку із чим рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 24.11.2010 у справі № 2-1672/2010 з ОСОБА_7 та її поручителя на користь банку стягнута заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 646 409,32 грн. У зв'язку з невиконання рішення суду позивачем прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та іпотечного застереження. Позивач реалізував своє право на звернення стягнення шляхом набуття у власність предмета іпотеки, про що держаним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Ю.О. 26.10.2018 було прийняте рішення про реєстрацію права власності позивача на предмет іпотеки. На даний час АТ «ПУМБ» є власником житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 . Проживання та реєстрація у будинку відповідачів перешкоджає позивачу здійснювати своє право власника. У позивача у власності наявне підходяще житлове приміщення, куди можна виселити відповідачів. Це житловий будинок АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року, позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , треті особи: Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з наданням іншого житла - задоволено частково.
Виселено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з наданням іншого житла - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто порівну з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір - по 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп. з кожного.
В іншій частині позову - відмовлено.
Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2021 року заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що оскаржуване рішення суду ухвалено за відсутності скаржника, що позбавило його можливості надати свої докази на підтвердження заперечень проти позовних вимог. Виселення відповідачів у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не є можливим, оскільки 20.02.2019 року між позивачем та ОСОБА_8 укладено попередній договір купівлі-продажу вказаного будинку. Між позивачем на ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , однак на даний момент укладання основного договору неможливе, оскільки позивачу не належить земельна ділянка за вказаною адресою. Скаржник зазначає, що не він не члени його родини не мають у власності іншої нерухомості, що унеможливлює виселення. Позивач не надав доказів отримання висновку органу опіки та піклування щодо виселення неповнолітніх дітей.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга
Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 6008658, за умовами якого ОСОБА_7 отримала кредит у розмірі 560 800 грн. на строк до 01.02.2023 за цільовим призначенням: 1) в сумі 87 797,21 доларів США на рефінансування (погашення) заборгованості ОСОБА_7 за кредитом наданим їй згідно кредитного договору № 08/2007/1062 від 27.06.2007, укладений з ВАТ КБ «Надра» виконання зобов'язань за яким забезпечено іпотекою відповідно до іпотечного договору №08/20071062 Фрб укладеного між попереднім кредитором та ОСОБА_7 ; 2) в сумі 117 863,08 грн. для використання на розсуд ОСОБА_7 .
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 01.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки № 6013241, посвідчений нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори Ракітянською Н.А. за р.№ 147 від 01.02.2008.
Пунктом 1.2.1 Договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є будинок, загальною площею 145,5 кв.м., житловою площею 64,2 кв.м., відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.11.2007 № 16635762, виданого Приморським комунальним підприємством з технічної інвентаризації (записаний в реєстраційну книгу 27 з номером запису 4231). Адреса місцезнаходження предмету іпотеки: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п. 13 п. 1.5 Договору іпотеки Іпотекодавець при укладенні договору іпотеки стверджував, що Предмет іпотеки не є для нього та членів його сім'ї тощо єдиним можливим місцем проживання та/або сукупний дохід членів сім'ї Іпотекодавця достатній для придбання або найму іншого житла у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки.
За відомостями Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.03.2007, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - з 20.06.2018, та дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - з 06.05.2015. Підстава для реєстрації договір купівлі-продажу № 487 від 17.03.2006 на ім'я ОСОБА_2 (а.с.155), тобто після укладення зазначених договорів 01.02.2008.
За відомостями Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зняті з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.03.2019. Вибули за адресою: АДРЕСА_3 .
За приписами п.3.2.7 Договору іпотеки після прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодавець зобов'язаний на письмову вимогу Іпотекодержателя добровільно звільнити його та максимально сприяти звільненню Предмета іпотеки всіма іншими особами.
Пунктом 4.2 Договору іпотеки визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки, що здійснюється за вибором Іпотекодержателя: за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Крім того, пунктом 4.5 Договору іпотеки передбачено, що після прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодавець зобов'язаний на письмову вимогу Іпотекодержателя добровільно звільнити Предмет іпотеки та максимально сприяти його звільненню іншими особами протягом 14 календарних днів з дня отримання такої вимоги, незалежно від факту наявності чи не наявності (надання чи ненадання) іншого житла для проживання, можливості чи неможливості придбати або найняти інше житло. Якщо Іпотекодавець та інші особи не звільняють Предмет іпотеки у зазначений вище строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до п.п. 4.7.1, 4.7.2 Договору іпотеки сторонами обумовлені застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки. У разі виникнення у Іпотекодержателя права звернути стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття Предмету іпотеки у свою власність, про що письмово повідомляє Іпотекодавця. В зазначеному повідомленні має міститися: підстави звернення стягнення на Предмет іпотеки, ціна, за якою Предмет іпотеки переходить у власність Іпотекодержателя, суть та розмір вимог за Основним зобов'язанням та вимог щодо відшкодування витрат Іпотекодержателя, передбачених цим Договором, які припиняються в результаті переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 24.11.2010 у цивільній справі №2-1672/2010, яке набрало законної сили 16.12.2010, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 646 409,32 грн., а також судові витрати. Дане рішення не виконано.
У зв'язку з цим позивачем прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку згідно зі ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття його у власність на підставі застереження, яке міститься у п. 4.7.1. договору іпотеки.
24.10.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О. зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152318976 від 11.01.2019.
Отже, Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх малолітня дитина. Проживання та реєстрація у будинку відповідачів перешкоджає банку у здійсненні прав власника. Крім того, реєстрація ОСОБА_3 та дитини здійснена в порушення п. 1.8.4 договору іпотеки, що є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
Згідно з п.3.2.7 договору іпотеки після прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець зобов'язаний на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити його та максимально сприяти звільненню предмета іпотеки всіма іншими особами.
15.11.2018 банк направив ОСОБА_7 повідомлення № КНО-44.2.5/177 від 14.11.2018 про виселення з будинку. Конверт з повідомленням повернувся без вручення адресату з позначкою «У зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.22-24).
Позивач готовий надати відповідачам у справі для проживання будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на даний будинок зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 209340334 від 18.05.2020.
Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 в добровільному порядку знялися з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тому відсутні підстави для їх виселення. Проживання та реєстрація у будинку відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 перешкоджає банку у здійсненні прав власника. Крім того, реєстрація ОСОБА_3 та дитини здійснена в порушення п. 1.8.4 договору іпотеки, що є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується враховуючи наступне.
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною першою статті 40 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.
Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.
За змістом частини другої статті 40 Закону України "Про іпотеку" та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.
Надання жилих приміщень громадянам регулюється главою 1 розділу ІІІ ЖК УРСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЖК УРСР жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.
Згідно зі статтею 379 ЦК України як житло розуміється житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Житло повинно відповідати певним критеріям: 1) це має бути приміщення; 2) вказане приміщення має бути придатним для постійного проживання в ньому, відповідати встановленим санітарним, технічним, протипожежним нормам, які встановлюються спеціальним законодавством України.
Разом з цим позивачем не надано доказів, що приміщення, куди пропонується виселити відповідачів з неповнолітньою дитиною, придатне для проживання та відповідає санітарним, протипожежним та технічним нормам.
Також у матеріалах справи відсутні відомості, що будинок АДРЕСА_2 , куди пропонується виселити відповідачів, є вільним і не перебуває у судовому спорі, оскільки з наданого суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 лютого 2021 року вбачається, що зазначений будинок також перебував у іпотеці банку і банк набув на нього право власності 25 липня 2017 року на підставі договору іпотеки. Окрім цього сам представник банку зазначив у суду апеляційної інстанції, що будинок до якого вони просять переселити відповідачів не є вільним у ній проживають колишні його власники. При цьому банк не просив встановити порядок користування вказаним приміщенням.
Також, суд попередньої інстанції не звернув увагу на те, що в будинку з відповідачами проживає ще малолітня дитина відповідачів: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який не був залучений до участі у справі. При цьому виселення його батьків порушує в тому числі і його права та інтереси.
На вказані обставини не звернув увагу суд першої інстанції та прийняв помилкове рішення про виселення відповідачів у запропоноване позивачем приміщення без з'ясування придатності вказаного приміщення для проживання та можливості поселення у нього.
Посилання представника позивача на те, що сам факт надання відповідачам іншого житлового приміщення є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, не ґрунтуються на нормах матеріального права та є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ні позивачем, ні судом не було отримано дозволу органу опіки та піклування на виселення неповнолітньої дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Згідно частини 5 статті 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд першої інстанції у порушення вказаної норми матеріального права не застосував дієвих заходів для забезпечення явки представника органу опіки та піклування у судові засідання при розгляді даного спору, що обов'язково, а також для надання висновку органу опіки та піклування з приводу розв'язання даного спору.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, не надана оцінка наявним у матеріалах справи доказам, неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Приморського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з наданням іншого житла - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 18 червня 2021 року
Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар
Судді: О.В. Крилова
О.З. Поляков