Справа № 127/11018/21
Провадження №11-сс/801/437/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді : ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2021 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України на рішення слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 , яке полягає у повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 08.01.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України в рамках кримінального провадження № 12021020000000046 від 07.01.2021 року,
за участю:
прокурора: ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_6
слідчого: ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2021 року скаргу ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України, на рішення старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 , яке полягає у повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 08.01.2021, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в рамках кримінального провадження № 12021020000000046 внесеного до ЄРДР 07.01.2021 залишено без задоволення.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 02.06.2021 року, постановити нову ухвалу, скасувати повідомлення старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 від 08.01.2021 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12021020000000046.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що впливає на вирішення питання про причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення.
Захисник вказує на те, що існував лише один доказ це визнавальні показання ОСОБА_7 під час її допиту, проведеного 08.01.2021 року, під час слідчого експерименту та додаткового допиту підозрювана відмовилася від своїх показань та заявила про непричетність до злочину та повідомила про самообмову, вчинену під тиском працівників поліції і залякування з боку учасника застілля ОСОБА_10 .
Будь-яких об'єктивних доказів винуватості ОСОБА_7 у вбивстві стороною обвинувачення не здобуто як на момент повідомлення про підозру так і до цього часу, водночас не отримано також доказів причетності до злочину інших осіб, які перебували у будинку в період вчинення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Відсутність інших доказів винуватості ОСОБА_7 крім початкових показань самої підозрюваної, вказує на їх недостатність для обгурнтованої підозри,а відтак повідомлення про висунуту підозру підлягає скасуванню.
Однак суд першої інстанції вказаним доводам оцінки не надав.
Внаслідок необгрунтованої підозри ОСОБА_7 уже п”ять місяців безпідставно перебуває під вартою, чим порушуються її конституційні права.
Також, слідчий суддя належним чином не надав оцінку доказам, на яких грунтується повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 02.06.2021 року залишити без змін, захисника ОСОБА_13 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив задоволити, обговоривши доводи апеляційної скарги, оглянувши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру є обгрунтованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Як встановлено слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021020000000046 від 07.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
08.01.2021 року старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_8 . ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980 р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982 р., скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021020000000046 від 07.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру в присутності захисника ОСОБА_14 .
Доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 у апеляційній скарзі фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів, відповідності викладеного у повідомленні про підозру фактичним обставинам кримінального провадження.
Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Під час апеляційного розгляду слідчий пояснив, що станом на момент затримання ОСОБА_7 , в порядку ст. 208 КПК України, було встановлено та допитано усіх осіб, які перебували з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 . Вказані особи ОСОБА_16 , ОСОБА_17 були допитані та встановлено, що вони вчотирьох перебували у квартирі ОСОБА_7 в ніч з 06.07.2021 року на 07.01.2021 року з підозрюваною та потерпілою.
З показань свідків, самої ОСОБА_7 , інших допитаних осіб були встановлені обставини даного кримінального правопорушення та повідомлено про підозру ОСОБА_7 .
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що викладені слідчим мотиви повідомлення про підозру ОСОБА_7 грунтуються на зібраних досудовим розслідуванням доказах, а не лише на показаннях ОСОБА_7 як стверджує захисник.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як встановлено слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження, вони містять достатні дані, які вказують на можливу причетність підозрюваної ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на час складання повідомлення про підозри.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції, -
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2021 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 в порядку ст.303 КПК України залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4