Справа № 148/964/21
Провадження №11-сс/801/432/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.06.2021 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020180000170 від 31.05.2021 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тиманівка, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.06.2021 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на 60 діб, шляхом заборони цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з покладанням на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків:прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду невідкладно; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до управління Державної міграційної служби України у Тульчинському районі паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право виїзду за межі державного кордону України, носити електроний засіб контролю.
Початок строку запобіжного заходу обраховано з 02.06.2021 по 31.07.2021 року.
Згідно клопотання слідчого встановлено, що 30 травня 2021 близько 23:00 год. ОСОБА_7 знаходився в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , де спільно з останнім вживали спиртні напої. В той же час між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла в конфлікт, що супроводжувався взаємними образами та погрозами фізичною розправою, після чого ОСОБА_7 покинув домогосподарство, що перебуває у користуванні ОСОБА_10 та автомобілем ВАЗ 2108 поїхав у невідомому напрямку. Через 5-10 хвилин ОСОБА_7 повернувся назад та зупинився біля подвір'я вищевказаного домогосподарства. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_7 дістав привезену з собою власну мисливську гладкоствольну рушницю COBALТ SA- 28 SEMI № НОМЕР_1 , 12 калібру, попередньо спорядивши її набоями, привівши в готовність до стрільби, та підійшов впритул до воріт вказаного домогосподарства. Тримаючи рушницю в руках, висловлюючи погрозу позбавити життя ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 спрямував рушницю на потерпілого, який в той час перебував на подвір'ї. Неприпиняючи свої злочинні дії, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, маючи навички поводження з гладкоствольною зброєю та усвідомлюючи можливі наслідки її застосування, погрожуючи вбивством ОСОБА_10 , стоячи навпроти нього на приблизній відстані 2,5 метрів, ОСОБА_7 здійснив постріл в напрямку потерпілого. В момент пострілу ОСОБА_10 різко відійшов праворуч, внаслідок чого підозрюваний в потерпілого не влучив. Таким чином, ОСОБА_7 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого умислу на умисне вбивство до кінця, але з причин, які не залежали від його волі, розпочатий ним злочин не закінчив, після чого з місця події зник.
Прокурор Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.06.2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, клопотання слідчого задоволити.
Застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 у виді тримання під вартою на строк до 30.07.2021 року без визначення застави.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що неоспорюючи факту встановлення обгрунтованої підозри, слідчим суддею безпідставно не взято до уваги виключні обставини, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, та суду, незаконно впливати на потерпілого та вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Підставою вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є те, що після вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 України, останній намагався уникнути кримінальної відповідальності після вчинення злочину зник до місця свого проживання та вчиняв дії, з метою приховування речових доказів, може впливати на потерпілого ОСОБА_10 , якому погрожував під час вчинення злочину, окрім того, останній приходив до слідчого та висловлював намір змінити першочергові свої покази, може вчинити ніше кримінальне правопорушення , в тому числі з метою приховати те правопорушення, в якому підозрюється, схиляти потерпілого та свідків до надання неправдивих свідчень, перешкоджати їх з”явленню до органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м”яких запобіжних заходів.
Крім того, ОСОБА_7 хоч і в силу ст.89 КК України, вважається раніше не судимим, проте схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296 КК України.
До підозрюваного ОСОБА_7 не може бути застосовано особисте зобов'язанняу зв”язку з тим, що це найбільш м”який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам, особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку та перешкоджати здійсненню психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Вказані обставини слідчим суддею не враховано в повній мірі.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , який просив задоволити апеляційну скаргу з підстав зазначених в ній, вказав, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, злочин відноситься до категорії особливо тяжких, захисника ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, оглянувши матеріали провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Згідно вимог ст.ст.110,370-372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177,178,183,184 КПК України, бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
На думку апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов”язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу,і на які вказує слідчий ,прокурор; недостатність застосування більш м”яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя в порушення вимог вказаної норми належним чином не вмотивував свої висновки про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; всупереч вимогам ст.ст.94,178 КПК України, не оцінив обставини, на які послалася слідчий у клопотанні, та документи, додані до клопотання у їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказані порушення кримінального процесуального закону, на думку апеляційного суду є істотними, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, що не суперечить вимогам п.2 ч.3ст.407 КПК України.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020180000170 від 31.05.2021 року ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, повідомлення про підозру йому вручено 31.05.2021 року за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності заявлених ризиків, передбаченихст.177 КПК України, враховуючи відомості, що містяться в матеріалах провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є обґрунтованими.
Такими ризиками є те, що підозрюваний ОСОБА_7 , передбачаючи тяжкість вчиненого злочину, в якому він підозрюється, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого ОСОБА_10 , якому погрожував під час вчинення злочину, про що як зазначив прокурор свідчить намір потерпілого змінити показання, схиляти потерпілого та свідків до надання неправдивих свідчень, перешкоджати їх з”явленню до органів досудового розслідування, може вчинити ніше кримінальне правопорушення , в тому числі з метою приховати те правопорушення, в якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а відтак до нього з огляду на положення ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що згідно розписок дружина ОСОБА_7 04.06.2021 року, 07.06.2021 року сплатила потерпілому ОСОБА_10 кошти в сумі 10 000 грн, 11 000 грн. за спричинену шкоду.
Наявність даних розписок, заяви потерпілого під час розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції, на думку апеляційного суду, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , особу ОСОБА_7 , який в силу ст. 89 КК України, притягувався до відповідальності за ст. 296 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень проти порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, наявні ризики, не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред”явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу
Приймаючи до уваги правові позиції ЄСПЛ, викладені у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.1, п.3,п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі зазначеного, апеляційний суд погоджується з доводами викладеними у клопотанні слідчого про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що до ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції.
Задоволити апеляційну скаргу прокурора.
Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.06.2021 року скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 у виді тримання під вартою на строк до 30.07.2021 року без визначення застави.
Виконання ухвали покласти на начальника Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3