Справа № 136/1044/20
Провадження № 22-ц/801/1402/2021
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.
Доповідач:Міхасішин І. В.
17 червня 2021 рокуСправа № 136/1044/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
судді - доповідача: Міхасішина І.В.,
суддів: Сопруна В.В., Ковальчука О.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
встановив :
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (задоволено у повному обсязі про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто 14.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про оскаржуване рішення йому стало відомо лише 24 травня 2021 року від державного виконавця, в зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 01 грудня 2020 року, зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року залишено без руху, та надано строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 01 грудня 2020 року.
На виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2021 року, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року.
В заяві зазначено, що про існування вказаного рішення йому стало відомо лише 24 травня 201 року , оскільки позивач по справі ОСОБА_2 приховувала від нього факт подачі позову так і надходження копії рішення суду. На рекомендованому поштовому повідомленні про вручення йому копії рішення стоїть підпис його дружини - позивача по справі. Також зазначає, що за адресою реєстрації він не проживає з жовтня 2020 року.
Тому вважає, що він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження наведених ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Частиною 3 статті 354 ЦПК України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційну скаргу на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав 26 травня 2021 року, що підтверджується відбитком штемпеля Липовецького районного суду Вінницької області (а.с. 34), тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
Обставин щодо існування непереборної сили, що призвела до пропуску строку на апеляційне оскарження, позивачем в апеляційній скарзі не наведено.
Адреса місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , за якою останній викликався до суду першої інстанції на 01 грудня 2020 року, та на яку було направлено оскаржуване судове рішення також вказана у апеляційній скарзі останнього та в заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Частина 6 статті 29 ЦК України передбачає, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» констатував, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Наведені обставини апеляційний суд визнає такими, що дають підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. Міхасішин
Судді В.В. Сопрун
О.В. Ковальчук