Справа № 750/4854/21
Провадження № 2/750/1428/21
18 червня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Требух Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Галета Ю.В.
справа №750/4854/21
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»
третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»
про визнання договору недійсним,-
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати недійсним договір №141228561 від 19.02.2021 року, укладений між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (правонаступник ТОВ «Таліон Плюс»). Позовна заява мотивована тим, що вказаний Договір не був ним особисто підписаний. Крім того, в договорі відсутні істотні умови, визначені законодавством, а саме: не вказано мету отримання та конкретний спосіб надання кредиту; не вказано види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; не зазначено реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації, виходячи з обраних споживачем умов кредитування; не вказано про необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов'язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг; не вказано порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); відсутні підписи сторін; не зазначено порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; не зазначено тип процентної ставки (фіксована чи змінювана); не зазначено строк внесення фінансового активу (строк, у який надається кредит) та умови взаєморозрахунків; не зазначено порядок зміни та припинення договору. Вказує, що до укладення договору їй не було надано інформацію за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обгрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Тому зазначений договір вважає таким, що укладений з використанням нечесної підприємницької практики. Враховуючи викладене, позивач просила визнати Договір недійсним.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що проти позову заперечує в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились.
Протокольною ухвалою суду до участі у справі залучено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як третя особа без самостійних вимог, представник якого до суду не з'явився.
Фіксація судового засідання не здійснювалась.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачеві.
Пунктами 3, 10, 11, 13, 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є, зокрема умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він немав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей.
Відповідно дочастин першої,другої статті 19 Закону України«Про захистправ споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Даними про скупну вартість кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, ї періодичність та обсяги.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні правовідносини.
Викладене узгоджується з правовим висновком, що міститься в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи свідчать, що 19.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 141228561, право вимоги по якому перейшло до ТОВ «Таліон плюс». Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит без конкретної споживчої мети в розмірі 12250 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів. В пункті 1.4 договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,8% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в пункті 1.2. цього договору.
Також відповідно до Договору складено Паспорт споживчого кредиту.
Згідно з графіком розрахунків сторони погодили, що позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до пункту 1.4 цього договору шляхом здійснення 21.03.2021 року фіксованого платежу в загальному розмірі 15190 грн. 00 коп. (12250 грн. 00 коп. сума кредиту, 2940 грн. 00 коп. нарахований процент).
Як вбачається з листа від 18.05.2021 року АТ «Альфа-Банк» грошові кошти в розмірі 12250 року були перераховані на карточку отримувача 19.02.2021 року.
Порядок надання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів у кредит врегульовано Правилами. Так, згідно з пунктами 3.1.-3.3. заявник заповнює заявку на отримання кредиту на сайті товариства, обов'язково вказуючи всі дані, позначені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Заповнюючи заявку, заявник у відповідності до розділу 5 цих Правил, надає свою згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов'язання за договором.
Заповненням заявки позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредиту, як невід'ємних умов кредитного договору, а також засвідчив (підтвердив), що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частиною 2 статі 11 Закону України «Про захист прав споживачів», та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Кредитний договір укладений сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому не виконав їх. Договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки фіксованого платежу, а також права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язань.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місто Чернігів вулиця Рокосовського 7 код ЄДРПОУ 39700642) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В.Требух