Справа № 750/5638/21
Провадження № 1-кп/750/232/21
18 червня 2021 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021275010000097 від 09.01.2021, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладинка, Чернігівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого: 1) 05.04.2006 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.307, ст.ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробовуванням із іспитовим строком на 3 роки; 2) 01.07.2008 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 311, ст.ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 13.11.2013 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,
з участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
09.01.2021, близько 05:57:30, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що своїми протиправними діями порушує недоторканність житла інших осіб, умисно, незаконно, керуючись невстановленими досудовим розслідуванням мотивом та метою, фізично подолавши перешкоду у вигляді паркану, проник на суцільно огороджену територію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності перебуває у володінні ОСОБА_5 , а в подальшому - без застосування засобів подолання перешкод - до приміщення господарського призначення, розміщеного в межах вказаної земельної ділянки, яке також перебуває у володінні останнього, де протиправно перебував приблизно до 05:59:50, коли був викритий потерпілим ОСОБА_5 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.1 ст.162 КК України визнав частково та показав, що 09.01.2021 він збирав металолом по вулиці, бо у нього було скрутне матеріальне становище і заблукав. Він зайшов у «корчі» і переліз через паркан. Він усвідомлював, що перелізши через паркан, він потрапив на «чужу» територію. Рухаючись по цій території він зайшов у господарське приміщення. Почув крик потерпілого ОСОБА_5 , щоб він залишався на місці. Він перелякався і став тікати. Потерпілий затримав його біля паркану.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Належне йому домоволодіння по всьому периметру має паркан. На подвір'ї у нього встановлені відеокамери та мається сигналізація. Встановив їх, бо на територію домоволодіння часто проникали крадії. Зранку 09.01.2021 йому надійшло смс - повідомлення про спрацювання сигналізації. Він вибіг на вулицю з ліхтарем і побачив як з прибудови вибіг обвинувачений і побіг в напрямку сусідського паркану, що межує з його домоволодінням. Біля паркану йому вдалося затримати разом з сином обвинуваченого. Його домоволодіння з трьох боків має вихід на вулицю, а з четвертого боку межує з сусідським домоволодінням. Саме з боку сусідського домоволодіння, перелізши через паркан, проник на його територію обвинувачений. Як каже обвинувачений, заблукати на тому місці не можливо, бо як він зазначив поруч проходять вулиці, рухаючись по яких спокійно можна вийти куди потрібно і для цього не потрібно перелазити через паркан.
Часткове визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України в частині того, що він просто заблукав, суд розцінює як захисну версію обвинуваченого і не приймає її до уваги, оскільки вона спростовується не лише показаннями потерпілого ОСОБА_5 , але й наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.01.2021, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 звернувся до поліції із заявою, в якій просить провести перевірку відносно ОСОБА_3 , який вчинив незаконне проникнення на подвір'я його будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;
протоколом огляду місця події від 09.01.2021 з фототаблицею, згідно яких дізнавачем був проведений огляд домоволодіння належного потерпілому ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого встановлено, що по всьому периметру домоволодіння має металеву огорожу і лише невелика ділянка огороджена металевою сіткою «рябицею», на місці огляду зафіксовано знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 ;
протоколом огляду документу від 18.05.2021, згідно якого дізнавачем був проведений огляд CD-R диску з відеозаписом з камер спостереження на подвір'ї потерпілого ОСОБА_5 , на яких зафіксовано, як 09.01.2021 по території домоволодіння потерпілого рухається обвинувачений ОСОБА_3 і заходить до господарської споруди, після чого з господарської споруди вибігає обвинувачений та його переслідує потерпілий ОСОБА_5 з увімкненим ліхтарем;
протоколом додаткового огляду місця події від 24.05.2021 з фототаблицею та план - схемою до нього, згідно яких зафіксовано, що на території домоволодіння потерпілого знаходиться сарай на даху якого розташовані дві камери відеоспостереження, зафіксовано місце проникнення обвинуваченим на територію домоволодіння потерпілого, а саме збоку сусідського домоволодіння через сітку «рябицю», домоволодіння потерпілого має вихід на АДРЕСА_4 ;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.05.2021, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу яка 09.01.2021 проникла на територію його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;
інформацією з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 915078, довідкою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності потерпілому ОСОБА_5 .
З сукупності досліджених в судовому засіданні доказів, які суд визнає належними та допустимими, можна зробити наступні висновки. Домоволодіння потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить йому на праві приватної власності, по всьому периметру огороджено парканом, з трьох боків, які мають вихід на АДРЕСА_4 провулок Рахматуліна металевим парканом, з четвертого боку, який межує з сусідським домоволодінням огороджено металевою сіткою «рябицею». Саме з території сусідського домоволодіння, перелізши через металеву сітку «рябицю», обвинувачений ОСОБА_3 незаконно проник на територію домоволодіння потерпілого і в подальшому до господарської прибудови. Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, що він, заблукавши, потрапив на територію домоволодіння потерпілого, і не бере їх до уваги, оскільки ніщо не заважало обвинуваченому вільно рухатися або провулком Яровим, або 2 провулком Рахматуліна по дорозі, а не перелазити через паркан і пересуватися територією приватної власності. Спростовують показання обвинуваченого і його подальші дії на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_5 , зафіксовані на відеозапису, оскільки обвинувачений не шукав виходу, а прямо направився до господарської прибудови і потрапив до неї в середину.
За наведених обставин, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України доведена поза розумним сумнівом.
Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до володіння особи.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність даних про притягнення його до адміністративної відповідальності, його сімейний стан, матеріальний стан обвинуваченого, його стан здоров'я, формально позитивну характеристику за місцем мешкання, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у виді обмеження волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобіганню вчиненню нових кримінальних проступків, як самим обвинуваченим так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не заявлялися. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 381 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1