Справа № 686/13517/21
Провадження № 1-кс/686/6103/21
16 червня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 21.05.2021 про закриття кримінального провадження №12021243060000457 від 10.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у вказаному кримінальному провадженні №12021243060000457 від 10.05.2021 зі скаргою на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, в обґрунтування якої вказав, що постанова є необґрунтованою, незаконною, винесеною передчасно, оскільки належним чином не перевірені обставини справи та не надано об'єктивної оцінки зібраним доказам.
У судовому засіданні ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4 подану скаргу підтримали, просили задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечив.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, її представника, дізнавача, дослідивши долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження №12021243060000457 від 10.05.2021., слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що 10.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12021243060000457 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 21.05.2021 кримінальне провадження №12021243060000457 закрите у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_6 і ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст.92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Вказаних вимог законодавства слідчий не дотримався.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, дізнавач під час дізнання відібрав пояснення у потерпілого ОСОБА_3 у його дружини ОСОБА_8 та осіб, на яких потерпілий вказує як на тих, хто вчинили відносно нього кримінальне правопорушення - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Дізнавач у оскаржуваній постанові викладає взаємосуперечливі твердження ОСОБА_3 про те, що саме ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вчинили відносно останнього кримінальне правопорушення, а також пояснення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які стверджують, що не вчиняли відносно потерпілого протиправних дій, проте не зазначає, чому саме поясненням ОСОБА_6 і ОСОБА_7 надає перевагу та зазначає, що вичерпані можливості у здобутті доказів про те, хто спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 .
Проте, з такими висновками слідчий суддя не погоджується.
Забезпечивши проведення судовово-медичної експертизи, висновком експерта №37 у якій встановлені легкі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 , які могли утворитись у період часу, окреслений потерпілим, дізнавач залишив поза увагою факт того, що ОСОБА_3 зазначив, що у нього не було жодних тілесних ушкоджень до моменту події, що відбулася, у тому числі крововиливу (синця) під лівим оком, як про те зазначили ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Потерпілий проживає у невеликому населеному пункті сільського типу, поряд проживають сусіди та інші жителі села, які би могли підтвердити чи спростувати факт тілесних ушкоджень на обличчі потерпілого, у тому числі у день вчинення кримінального правопорушення.
Проте дізнавача не вжив заходів до встановлення та опитування таких осіб.
Крім того, у висновку експерта проведеної судової медичної експертизи зазначені інші, видимі ушкодження на обличчі та потерпілого, зокрема крововиливи лівої щоки, садна лівої вушної ділянки, шиї зліва.
Дізнавачем не проаналізовано та не надано оцінку факту прибуття ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на автомобілі чорного кольору, про який зазначає потерпілий.
В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що указаний транспортний засіб іноземного виробництва, і на скільки йому відомо, не є власністю ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , проте у селі цей автомобіль помічали.
Разом із тим, дізнавач не вжив заходів з урахуванням процесуальних повноважень для встановлення власника та/або користувача цього транспортного засобу для отримання його пояснень та співставлення із поясненнями ОСОБА_3 з цього приводу.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , останні зазначають про те, що вовни прибули на поле для того щоб їхні діти проїхались на велосипедах.
ОСОБА_3 присутність дітей під час спілкування з ним ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , та,у подальшому нанесення ними йому тілесних ушкоджень заперечив.
В судовому засіданні ОСОБА_3 дав чіткі, послідовні пояснення з приводу механізму нанесення йому тілесних ушкоджень, та зазначив, що діти ОСОБА_6 і ОСОБА_7 приблизно віку дванадцяти-тринадцяти років.
Разом із тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про опитування дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Указану обставину дізнавач пояснив тим, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відмовились від опитування їхніх дітей.
Проте, таке обґрунтування не є належним у розумінні кримінального процесуального закону.
Отже, в процесі проведення дізнання дізнавачем не були належним чином досліджені всі встановлені обставини, про що свідчить відсутність викладу їх змісту та аналізу у оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження.
За вказаних обставин неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним, а постанову слідчого такою, що відповідає вимогам ст..110 КПК України.
Під час досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ,у тому числі проаналізувати пояснення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо транспортного засобу, на якому вони прибули до села, встановити та опитати власника транспортного засобу чорного кольору іноземного виробництва, про який зазначає ОСОБА_3 , опитати дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо того, чи були вони присутні на полі у той час, коли сталася подія, встановити та опитати жителів села Васьківчики на предмет того, чи бачили вони ОСОБА_3 09.05.2021 до 20 год 30 хв. та чи були на його обличчі, вухах та шиї тілесні ушкодження, та як вони співвідносяться із іншими встановленими обставинами у кримінальному провадженні, та, в залежності від встановленого, прийняти рішення про відсутність чи наявність потреби у проведенні додаткових слідчих дій, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.
За встановлених обставин, доводи скарги потерпілого і його представника неповноту проведеного дізнання, необґрунтованість та передчасність постанови слідчого, заслуговують на увагу.
А тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 21.05.2021 про закриття кримінального провадження №12021243060000457 від 10.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя