Справа № 686/14700/21
Провадження № 2-з/686/144/21
17 червня 2021 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Палінчак О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
встановив:
15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв. м, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 27 квітня 2018 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. За час перебування в шлюбних відносинах з відповідачем, ними за рахунок спільних коштів була набута квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв.м. Право власності на вказану вище квартиру зареєстроване за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. 05.06.2020 року № 867. Одночасно з подачею даної заяви до суду нею подана позовна заява про розірвання шлюбу
З усних джерел заявниці стало відомо, що відповідач позичив значну суму грошей, яку не планує повертати, а кредитори вживають всіх заходів щодо швидшого повернення коштів.
Оскільки невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою забезпечення позову, ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв.м., право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на викладене, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Заявником ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову є посилання на перебування її у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , проте не надано доказів даного факту.
Разом з тим, ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову не зазначає який позов вона має намір подавати до суду, з якими сторонами, виконання якого по суті рішення просить забезпечити.
Також, до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу, а також у заяві не обґрунтовано підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості та пропорційності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу, а також дитини.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову слід відмовити, оскільки нею не доведено обставин, які є обов'язковими для доведення при подачі заяви про забезпечення позову в розумінні ст. 151 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
На ухвалу, може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя: О.М. Палінчак