Справа № 676/1542/21
Номер провадження 2/676/1285/21
(заочний розгляд)
17 червня 2021 року м. Кам'янець - Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді Бондара О.О.
з участю секретаря судового засідання Маневич І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що в лютому 2021 року позивачці стало відомо, що на її рахунки накладено арешт на підставі Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, виданої Приватним виконавцем Єфіменко Д.О. від 15.01.2021 р., ВП №64028874. 23.12.2020 року Приватним нотаріусом Баршацьким Ігорем Вікторовичем був вчинений виконавчий напис №14430, відповідно до якого приватним виконавцем накладено стягнення на заробітну плату позивачки. ОСОБА_1 вважає що у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений від 23.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича і зареєстрований в реєстрі за №14430, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
21 травня 2021 року позивачка уточнила позовні вимоги, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14430 від 23.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 16214,00 грн. з тих підстав, що виконавчий напис нотаріуса може бути видано по нотаріально - посвідченому договору, а кредитний договір між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація» №200525-18225-1 від 25.05.2020 року
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву в якій просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація» в судове засідання не з'явився, надіслав суду відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу м. Київ, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно, клопотань суду не надсилав.
Вивчивши матеріали справи в повному об'ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем 23 грудня 2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №14430 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості у розмірі 16214 грн.00 коп..
З копії договору №200525-18225-1 від 25.05.2020 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 уклали договір №200525-18225-1 від 25.05.2020 року відповідно якого Товариство надало позичальникові грошові кошти в розмірі 3000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності.
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2021 року приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменко Денисом Олеговичем вбачається, що 04.01.2021 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №14430 від 23.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості у розмірі 16214 грн.00 коп..
Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це, відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок) встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
За змістом п.п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.99 № 1172.
Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.
Що стосується такої обов'язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису, як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи, згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, саме по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України та статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року справа № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.
Крім того, постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в постанову КМУ №1172 від 29 червня 1999 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.12.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитного договору №200525-18225-1 від 25.05.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 , так як цей договір є письмовим і нотаріусом не посвідчувався.
Враховуючи вищевикладене, надані сторонами докази, що кредитний договір №200525-18225-1 від 25.05.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідчений, суд вважає, що виконавчий напис №14430 від 23.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 16214,00 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 908 гривень 00 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 22, 23,1166 ЦК України, ст.ст. 258 - 260 , 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14430 від 23.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 16214,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація» на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень 00 коп..
Рішення може бути позивачем оскаржене на протязі 30 днів з дня складання повного рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», поданою протягом 30 днів з дня ухвалення судового рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 )
Відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Інновація» ( бул. Вацлава Гавела, 4, оф. 520, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 41146462 ),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу м. Київ, ОСОБА_2 ( вул. Кирилівська, 172, оф. 65, м. Київ, 04073 ).
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О