Справа № 676/4555/20
Провадження № 1-кп/676/121/21
16 червня 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
перекладачів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
захисників обвинуваченого, адвокатів - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
потерпілої - ОСОБА_15 , її представника, адвоката - ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню за ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нижня Ланка Карловського району Полтавської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючої, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20.01.2005 року Синельниківським МР ВУМС України в Дніпропетровській області, в силу ст. 89 КК України не судимої, -
ОСОБА_8 05 жовтня 2018 року близько 08 год. 30 хв. в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , власником якої є потерпіла ОСОБА_15 , умисно з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном повідомила потерпілій ОСОБА_15 неправдиві відомості про те, що на її сім'ю накладено порчу та переконала останню в тому, що для зняття порчі та проведення ритуального дійства необхідні грошові кошти, при цьому приховавши дійсний намір використати отримані грошові кошти для власних потреб. Тоді ж, ОСОБА_15 будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_8 , передала останній грошові кошти в сумі 2000 грн., 7000 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 05.10.2018 року становила 197225 грн., та 2000 євро, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 05.10.2018 року становила 64813 грн. 80 коп., а ОСОБА_8 , отримавши вказані грошові кошти, покинула приміщення квартири, розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_8 умисно з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном шляхом обману незаконно заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_15 на загальну суму 264038 грн. 80 коп., заподіявши останній майнової шкоди у великому розмірі.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 відмовилась давати пояснення щодо себе на підставі ст. 63 Конституції України. Однак, в ході допиту потерпілої ОСОБА_15 підтвердила факт отримання від неї грошових коштів в сумі 1000 доларів США та 400 євро.
Незважаючи на відмову обвинуваченої від дачі пояснень щодо себе у вказаному кримінальному провадженні, її вина підтверджується показами потерпілої та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_15 суду пояснила, що восени 2018 року у вечірню пору доби пустила на ночівлю за місцем свого проживання чоловіка на ім'я ОСОБА_17 з вагітною дружиною на ім'я ОСОБА_18 на їхнє прохання. Ввечері того ж дня чоловік придбав велику кількість продуктів харчування, частину з яких яких вони приготували та вжили в їжу. Прокинувшись зранку наступного дня, чоловік запропонував розрахуватись за ночівлю, на що вона відмовилась, після чого він пішов. Жінка на ім'я ОСОБА_18 показала фотокартку з її родичами, на якій ручкою було намальовано хрести на зображені сина з невісткою, та повідомила, що на них накладено порчу. Щоб зняти накладену порчу за словами ОСОБА_18 необхідно було провести спеціальний обряд, для якого потрібні були грошові кошти. Тоді передала ОСОБА_18 грошові кошти в сумі 2000 грн., які лежали під вазоном на підвіконні, однак остання сказала, що цієї суми замало. Після чого принесла з кладової грошові кошти в сумі 7000 доларів США та 2000 Євро, які ОСОБА_18 замотала в наволочку та прив'язала до неї, сказавши читати молитву. Після чого зняла наволочку з грошима та прив'язала виріб з наволочки, з яким наказала лежати, читаючи молитву, а сама вийшла з квартири, забравши з собою наволочку з грошима. Одразу кинулась за нею, однак зрозумівши, що та втекла викликала працівників поліції. Згоди обвинуваченій забирати грошові кошти не надавала. Цивільний позов просила задоволити в повному обсязі, оскільки жодних грошових коштів їй повернено не було, крім того після події через постійне нервове напруження значно погіршився стан її здоров'я, через що частково втратила зір.
Також потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні впізнала обвинувачену ОСОБА_8 як особу на ім'я ОСОБА_18 , яка шляхом обману під приводом проведення ритуалу зі зняття порчі, заволоділа її грошовими коштами в сумі 2000 грн., 7000 доларів, 2000 євро.
Свідок ОСОБА_19 (старший слідчий СВ Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області) в судовому засіданні підтвердив, що здійснював досудове розслідування вказаного кримінального провадження. Пояснив, що огляд місця події, а саме приміщення квартири потерпілої ОСОБА_15 , проводився на підставі добровільної згоди потерпілої, що не суперечить вимогам ст. 233 КПК України. Фототаблиця була долучена до протоколу огляду місця події в якості додатку, тому підписи понятих були не обов'язковими. Витребування копії чеку та матеріалів відео фіксації системи відео спостереження магазину «АТБ» проводилось на підставі відповідного запиту слідчого в порядку ст. 93 КПК України. Протокол пред'явлення до впізнання за фотознімками здійснювався шляхом демонстрування потерпілій протоколу з вшитими та пронумерованими фотокартками, по яким потерпіла впізнала обвинувачену. Під фотокартками було розписано ПІБ кожної зображеної особи. Передання потерпілій ОСОБА_15 , вилучених продуктів харчування в ході огляду місця події, здійснювалось шляхом розпакування сейф-пакету в якому вони містились, для того щоб потерпіла впевнилась в наявності всього вилученого. Оу СКП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_20 здійснював оперативний супровід вказаного кримінального провадження на підставі доручень слідчого, передбачених ст. 40 КПК України. Конкретного о/у, який буде здійснювати вказівки слідчого, визначає керівник кримінальної поліції.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що разом з ОСОБА_22 були залучені працівниками поліції в якості понятих на слідчу дію у виді пред'явлення до впізнання. Спочатку їм пояснили суть кримінального правопорушення, зачитали протокол і запропонували потерпілій впізнати обвинувачену. Фотокартки були роздруковані чорно-білі, розміром А5 та розкладені слідчим в довільному порядку на столі, протокол виготовлявся вже після впізнання. Потерпіла похилого віку показала на одну з фотокарток та назвала жінку, яка на ній була зображена, ОСОБА_18 . Не пам'ятає обставини впізнання чоловіка за фотокартками, однак в судовому засіданні підтвердила свій підпис на протоколі. Також була присутня в якості понятої під час огляду чеку з магазину «АТБ», однак обставин огляду не пам'ятає детально.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.10.2018 року (т. 2 а.с. 7) ОСОБА_15 заявила, що 05.10.2018 року близько 08 год. 30 хв. в квартирі АДРЕСА_3 невстановлена особа шляхом обману під приводом зняття порчі заволоділа її грошовими коштами в сумі 2000 грн., 7000 доларів США, 2000 євро, заподіявши майнової шкоди на вказану суму. Того ж дня, до ЄРДР внесено відомості по даному факту з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України.
Повноваження прокурорів Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджено постановою про призначення групи прокурорів від 05.10.2018 року (т. 2 а.с. 6)
Доводи сторони захисту про відсутність повноважень у прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво даного кримінального провадження, зважаючи на те, що при відкритті матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, постанови про призначення групи прокурорів не було (оскільки фотографії вказаної постанови немає в телефоні захисника серед фотографій інших матеріалів кримінального провадження), не заслуговують на увагу, оскільки згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26.08.2020 року (т. 2 а.с. 235) підозрювана ОСОБА_8 із захисником ОСОБА_13 в присутності перекладача в період часу з 18 год. 10 хв. до 18 год. 30 хв. 28.08.2020 року ознайомились з томом 1 матеріалів кримінального провадження в прошитому та пронумерованому вигляді на 234 арк., про що свідчать їх підписи, при цьому жодних заперечень чи зауважень до протоколу ними заявлено не було. Крім того, відсутність зазначення у витягу з ЄРДР прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво даного кримінального провадження, не може ставити під сумнів повноваження прокурорів, оскільки вказаний реєстр призначений для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, тобто не є процесуальним джерелом доказів. (ВС/ККС у справі № 761/28347/15-к від 09.09.2020 року). А з долученого в судовому засіданні витягу з ЄРДР щодо призначення прокурора (т. 2 а.с. 241) встановлено, що 06.10.2018 року заступником керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_23 було внесено відомості про призначення прокурорів ОСОБА_24 та ОСОБА_7 .
Курс долара США та Євро підтверджено згідно роздруківки з офіційного інтернет-ресурсу станом на 05.10.2018 року (т. 2 а.с. 8).
Згідно даних протоколу огляду місця події з додатками від 05.10.2018 року (т. 2 а.с. 11-19) на підставі заяви потерпілої ОСОБА_15 в присутності понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_26 того ж дня в період часу з 12 год. 37 хв. до 13 год. 59 хв. було оглянуто приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка складається з двох жилих кімнат, приміщення коридору, кухні та санвузла. На робочій поверхні кухонних меблів наявні продукти харчування та посуд в хаотичному порядку, на підлозі лежить пакет з логотипом «АТБ», пластикове упакування з логотипом «Наша ряба», упакування з логотипом «MacCofee». На поверхні кухонного столу лежить хліб з логопипом «Хліб український», упакування з логотипом «Сухарики з родзинками», на поверхні якого було виявлено та вилучено два сліди папілярних узорів, упакування з цукерками з написом «Батончик з фундуком», на якому було виявлено та вилучено один слід папілярних узорів, упакування вершків, на якому було виявлено та вилучено один слід папілярних узорів, пляшка води з логотипом «Моршинська», брикет сирного продукту з логотипом «Тульчинка», гірчиця з логотипом «Торчин», два пакети кавового напою з логотипом «MacCofee». Зазначені продукти харчування було поміщено до сейф-пакету та вилучено. В одній з жилих кімнат з склопластикових дверей, які відмежовують вихід на балкон, виявлено та вилучено чотири сліди пальців рук. В кімнаті спальні на поверхні столу із залізної миски було виявлено та вилучено незгорівший сірник, а з картонної коробки з логотипом «Anew», на якій було виявлено та вилучено два сліди папілярних узорів.
Твердження сторони захисту про недопустимість вказаного вище доказу з причин відсутності законних підстав у вигляді ухвали суду на проникнення до житла, а також відсутності підписів понятих на додатку до протоколу огляду місяця події у виді ілюстративної таблички, на думку суду є безпідставними, оскільки частиною 1 ст. 233 КПК України узаконено проникнення до житла особи за добровільною згодою володільця або на підставі ухвали суду. В матеріалах справи міститься відповідна заява потерпілої ОСОБА_15 , якою закріплена її згода на огляд належної їй квартири, тому відсутня будь-яка необхідність в отриманні слідчим ухвали суду для здійснення вказаної слідчої дії.
Разом з тим, ст. 105 КПК України не містить імперативної вимоги щодо підпису додатків до протоколу понятими, такі додатки засвідчуються підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, тобто підписів слідчого ОСОБА_19 та інспектора-криміналіста ОСОБА_27 достатньо для належності та допустимості такого доказу.
Даними протоколу огляду доказів від 09.10.2018 року (т. 2 а.с. 25) того ж дня в період часу з 14 год. 03 хв. до 14 год. 40 хв. в присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 було оглянуто вилучений під час огляду місця події сейф пакет № 4456686, в якому знаходиться поліетиленовий пакет «АТБ», продукт молоковмісний сирник «Руський класичний», три пакета кавового напою «MacCofee», гірчиця «Торчин», пляшка води «Моршинська», пластикове упакування з-під курячих напівфабрикатів «Наша ряба», вироби сухарні «Своя лінія», хліб «Урожайний», упаковка з цукерками «Батончик з фруктозою», упакування з вершками, який передано потерпілій ОСОБА_15 , що підтверджено заявою останньої від 09.10.2018 року (т. 2 а.с. 26).
Заперечення сторони захисту допустимості вказаного вище протоколу огляду доказів через неможливість дослідження в судовому засіданні оглянутих ним продуктів харчування у зв'язку з їх знищенням, є безпідставними з огляду на те, що потерпілій ОСОБА_30 вказані продукти харчування було передано після огляду без вимоги відповідального зберігання, що підтверджено її відповідною заявою.
З даних копії чеку касової операції №288472 від 04.10.2018 року магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та матеріалів відео фіксації системи відеоспостереження «Продукти-1096» (т. 2 а.с. 36, 53), наданої згідно відповіді керуючого магазином «Продукти-1096» (т. 2 а.с.28) на підставі запиту слідчого від 09.10.2018 року (т. 2 а.с. 27) встановлено, що 04.10.2018 року о 17 год. 24 хв. в магазині «АТБ» по вул. Першотравнева, 9 в м. Кам'янці-Подільському було здійснено придбання поліетиленового пакету, сухарів «Своя лінія», упакування курчат бройлера, цукерок «Батончик з фруктозою», продукту сирного, хліба «Урожай», гірчиці «Торчин», води «Моршинська», на загальну суму 158 грн. 80 коп. Зазначену покупку було здійснено особою чоловічої статі, яка о 17 год. 12 хв. переходить пішохідний перехід по вул. Першотравнева зі сторони Центрального ринку, заходить до магазину, о 17 год. 24 хв. підходить до каси з продуктами харчування, о 17 год. 25 хв. розраховується за придбаний товар, складає у пакет з написом «АТБ» та виходить з магазину.
З рапорту о/у СКП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницької області ОСОБА_20 від 26.10.2018 року (т. 2 а.с. 39-53) встановлено, що особою чоловічої статі, яка здійснювала зазначене придбання продуктів харчування, є ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Твердження сторони захисту про те, що здійснення запиту слідчого на ім'я генерального директора ТОВ «АТБ-маркет» та відповідь на цей запит без дати про надання копії фіскального чеку та відеозапису з камер спостереження всередині магазину зроблені з грубим порушенням порядку тимчасового доступу до речей та документів і здійснені не на підставі ухвали суду є безпідставними, оскільки ст. 93 КПК України уповноважує сторону обвинувачення здійснювати збирання доказів шляхом, зокрема, витребування та отримання від підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів відомостей, інше. При цьому суд враховує те, що витребування та отримання вищевказаних речей вібдулось в рамках кримінального провадження, було здійснено наділеною такими повноваженнями процесуальною особою (слідчим), а самі речі добровільно надав їх належний володілець. Разом з тим, не зазначення дати керуючим магазином «Продукти-1096» ОСОБА_32 у відповіді на запит слідчого не може свідчити про неналежність вказаного документа як доказу, оскільки жодних затверджених форм із зазначенням реквізитів, яким мають відповідати такі запити, не існує. Натомість, на цій відповіді міститься підпис особи, яка її надала, а сама відповідь здійснена на фірмовому бланку підприємства з проставленням відповідної печатки. Тому, суд в силу ст.ст. 85, 86 КПК України визнає такі докази належними та допустимими.
Заперечення стороною захисту належності таких доказів як чек касової операції магазину «АТБ» та диск з матеріалами відео фіксації системи відеоспостереження «Продукти-1096» через недолучення слідчим їх до справи в якості речових доказів, суд не бере до уваги, оскільки ст. 98 КПК України не містить вимоги щодо обов'язковості долучення слідчим матеріальних об'єктів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до справи в якості речових доказів, а згідно вимог Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду лише вилучені речові докази після огляду приєднуються до справи постановою працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді. Натомість, зазначені докази отримані на підставі відповідного запиту слідчого шляхом добровільного надання уповноваженою особою підприємства, а тому обов'язковості долучення їх до справи в якості речових доказів шляхом винесення постанови слідчим, немає.
Посилання сторони захисту про відсутність доказів сторони обвинувачення про належність о/у СКП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницької області ОСОБА_20 до даного кримінального провадження на думку суду є надуманими з огляду на наявність в матеріалах справи відповідних доручень слідчого ОСОБА_19 про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України на ім'я начальника Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області та рапортів о/у СКП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницької області ОСОБА_20 також на ім'я начальника Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області. Тобто, вимоги п. 8 ч. 1 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами на підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, якими закріплено те, що контроль за виконанням доручень слідчих працівниками оперативних підрозділів територіального органу, підрозділу поліції покладається на керівника територіального органу, підрозділу поліції, який зобов'язаний визначати конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов'язки з виконання доручень слідчих, порушено не було.
Даними протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками від 26.10.2018 року (т. 2 а.с. 73-75) встановлено, що того ж дня в присутності потятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 потерпіла ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_33 за загальними рисами обличчя як особу, котра 04.10.2018 року, представившись на ім'я ОСОБА_17 , разом з особою жіночої статі на ім'я ОСОБА_18 ночували в належній їй квартирі, а наступного дня заволоділи грошовими коштами.
Твердження сторони захисту про неналежність зазначеного доказу через те, що ОСОБА_21 , яка була залучена в якості понятої під час здійснення вказаної слідчої дії, не пам'ятає проведення впізнання чоловіка, на думку суду є передчасними, оскільки ОСОБА_21 під час допиту її в судовому засіданні не заперечила своєї присутності під час проведення вказаної слідчої дії, пояснивши, що не пам'ятає хід її проведення, натомість підтвердивши достовірність свого підпису в протоколі. Тому, у суду немає підстав для визнання вказаного доказу недопустимим.
При цьому, такий доказ сторони обвинувачення як протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 26.10.2018 року (т. 2 а.с. 70-72), згідно якого потерпіла ОСОБА_15 впізнала обвинувачену ОСОБА_8 як особу яка заволоділа її грошовими коштами, слід в силу вимог ст.ст. 86, 89 КПК України визнати недопустимим з огляду на наступне. Як встановлено з пояснень свідка ОСОБА_21 , яка була залучена в якості понятої на вказану слідчу дію, фотокартки, які демонстрував слідчий потерпілій, були розміру А5, не вшиті в протокол, перебували на столі слідчого у вільному доступі та переміщенні. Натомість слідчий ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснював, що впізнання відбувалось шляхом демонстрування потерпілій протоколу з вшитими та пронумерованими фотокартками, по яким вона і впізнала обвинувачену. Під фотокартками було розписано ПІБ кожної зображеної особи. Тому, враховуючи суттєві відмінності щодо проведення вказаної слідчої дії, неможливість встановити які ж саме фотокартки пред'являлись потерпілій під час впізнання, враховуючи наявність ПІБ навпроти кожного номеру фотокартки, що надало можливість одразу ідентифікувати всіх зображених на них осіб, суд не може посилатись на такий доказ при ухваленні судового рішення.
При визнанні даного доказу недопустимим суд керується постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду №666/5448/15-к від 05.03.2020 року, якою закріплено, що суд надає перевагу показанням свідка в суді, навіть якщо вони спростовують протокол впізнання особи та слідчий експеримент за його участі.
Незважаючи на визнання недопустимим вказаного вище протоколу, факт заволодіння грошовими коштами шляхом обману саме обвинуваченою ОСОБА_8 підтверджено впізнанням потерпілою ОСОБА_15 обвинуваченої ОСОБА_8 за ознаками голосу, що мало місце в ході судового засідання.
З даних протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.07.2020 року (т. 2 а.с. 157-158), здійсненого на підставі ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16.07.2020 року (т. 2 а.с. 154-155) встановлено, що в приміщенні камери ІТТ №6 ГУНП в Хмельницькій області, 22.07.2020 року о 20 год. 11 хв. ОСОБА_8 розповідає, що затримана за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України, шахрайство, а саме гадання. О 20 год. 17 хв. розповідає, що два роки тому здійснювала гадання в цьому місті, після чого її оголосили у розшук. О 20 год. 19 хв. розповідає, що два роки тому погадала жінці та взяла в неї 1000 доларів США та 400 євро.
Сукупність зазначених доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. При цьому, судом критично оцінюються посилання сторони захисту про неналежність та недопустимість ряду доказів та процесуальних документів у справі, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. У суду немає жодних підстав ставити під сумнів пояснення потерпілої ОСОБА_34 , яка чітко вказала, що саме обвинувачена ОСОБА_8 заволоділа її грошовими коштами шляхом обману, впізнавши останню за голосом в судовому засіданні. Надані потерпілою пояснення є послідовними, жодним чином не суперечать поясненням інших свідків, узгоджені з дослідженими матеріалам кримінального провадження. Разом з тим, незважаючи на відмову обвинуваченої від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, вона під час пояснень потерпілої в судовому засіданні стверджувала про отримання від неї грошових коштів проте у меншій сумі, що також було підтверджено в ході аудіо-, відеоконтролю в приміщенні камери ІТТ №6 ГУНП в Хмельницькій області, що доводить вину обвинуваченої у вчиненому.
У цій справі кваліфікуюча ознака ч. 3 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене у великих розмірах визначено вірно, відповідно до примітки до ст. 185 КК України (станом на 2018 рік - 881грн. х 250 = 220250 грн.).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , що виразилось у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах, повністю доведено в судовому засіданні та містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Обвинувачена ОСОБА_8 винна у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_8 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України не судима, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, хворіє на цукровий діабет 1-го типу з периферичною ангіопатією, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, заподіяну шкоду не відшкодувала, з урахуванням особи останньої, відсутності обставин, що пом'якшують покарання, та наявності обставини, що його обтяжує, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів. Підстав для застосування при призначенні покарання статтей 69 та 75 КК України суд не вбачає.
При вирішенні розміру відшкодування заявленого потерпілою ОСОБА_35 цивільного позову в частині майнової шкоди, суд керується ч. 1 ст. 1166 ЦК України відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 1 ст. 1177 ЦК України, в якій закріплено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону, та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, згідно якого особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_36 до обвинуваченої ОСОБА_8 про стягнення майнової шкоди в сумі 264038 грн. 80 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки розмір завданої шкоди об'єктивно встановлено обвинуваченням та підтверджено дослідженими судом поясненнями учасників судового розгляду, а також письмовими доказами по справі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_34 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно до п. 2 ч. 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер протиправних діянь обвинуваченої, ступеню її вини, глибини душевних страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок вчиненого обвинуваченою правопорушення, що привело до значного погіршення стану її здоров'я, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду, відповідає 10000 (десять тисяч) грн., які слід стягнути з обвинуваченої-цивільного відповідача ОСОБА_8 на користь потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_15 .
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 слід залишити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України,
ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 16.06.2021 року, зарахувавши в строк час тримання під вартою з 10.07.2020 року по 15.06.2021 року включно відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 слід залишити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_15 264038 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі тридцять вісім) грн. 80 коп. відшкодування майнової шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди.
Процесуальні витрати в сумі 858 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 80) віднести на рахунок держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя